Ґідон Кремер
Ґідон Кремер | |
---|---|
латис. Gidons Krēmers | |
Народився | 27 лютого 1947[1][2][…] (77 років) Рига, Латвійська РСР, СРСР[1] |
Країна | СРСР Латвія Німеччина |
Діяльність | диригент, скрипаль, актор, музикант |
Галузь | музика[4] і violin performanced[4] |
Alma mater | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського і Латвійська академія музики |
Вчителі | Ойстрах Давид Федорович |
Знання мов | російська[5] і латиська[4][6] |
Роки активності | 1963 — тепер. час |
Жанр | класична музика і академічна музика |
Батько | Q120798664? |
Мати | Q120798657? |
Родичі | Karl Brücknerd |
У шлюбі з | Xenia Knorred, Elena Bashkirovad і Грінденко Тетяна Тихонівна |
Діти | Lika Kremerd |
Нагороди | |
IMDb | ID 0470785 |
Сайт | gidonkremer.net |
Ґідо́н Кре́мер (латис. Gidons Krēmers; 27 лютого 1947, Рига, Латвія) — латвійський скрипаль і диригент.
Закінчив Московську консерваторію у 1969 році в класі Д. Ф. Ойстраха. Лавреат Міжнародного конкурсу імені королеви Єлизавети в Брюсселі (1967), переможець Міжнародного конкурсу імені Чайковського (1970). Виступає на концертах з 1965 року, з 1978 року живе за кордоном.
Художній керівник заснованого ним в 1981 році Фестивалю камерної музики в Локкенгаусі (Австрія), засновник і диригент молодіжного камерного гастрольного оркестру «Кремерата Балтика» (1996). В 1997–1998 роки — художній керівник Фестивалю Іегуді Менухіна в Гштаді (Швейцарія).
Кремер — музикант інтелектуального, експериментаторського складу; з ранніх років він тяжів до виконання сучасної музики й співробітництва з композиторами своєї епохи. Перший виконавець ряду творів Софії Губайдуліної, Едісона Денисова, Гія Канчелі, Арво Пярта, Валентина Сильвестрова, Альфреда Шнітке й ін.; йому присвячені «Fratres» Пярта, «Офферторіум» Губайдуліної, «La nontananza» Луїджі Ноно, симфонія для скрипки з оркестром Widmung Сильвестрова й ін., а також разом з його першою дружиною, скрипалькою Т. Т. Грінденко, — Concerto grosso № 1 Шнітке, «Tabula rasa» Арво Пярта. Кремер виступав у ансамблі з такими видатними музикантами як Матра Аргеріх, Гайнц Голліґер, Г. Шифф, Ю. Башмет, М. Майскій й ін. В останні роки також пропагує спадщину російського «авангардиста» перших десятиліть ХХ ст., що згодом працював за рубежем, — Артура Лур'є, а з іншого боку — творчість знаменитого автора естрадних аргентинських танго Астора П'яццолли.
Кремеру завжди було тісно в рамках властиво скрипкового мистецтва — звідси його тяжіння до оригінальних програм, що припускають співучасть у композиторському процесі, а також до літературної діяльності. Він автор книг «Осколки дитинства» (що вийшла німецькою мовою в Німеччині), «Обертони» (також опублікованої вперше німецькою в 1997), «Інародний артист», «Зізнання міражиста» (російською), «Листи до юної піаністки» (французькою).
Взимку 2015 року разом з колегами Гієдре Дірванаускайте (віолончель) та корінним киянином, а нині рижанином Андрієм Пушкарьовим (вібрафон) виступив з концертом у Києві. Супровід — київський камерний оркестр Романа Кофмана та хор «Щедрик» («Янголи печалі» Гії Канчелі). У квітні 2015 року Гідон Кремер разом зі своїм оркестром «Кремерата Балтика» представив на розсуд одеського глядача програму «Протистояння двох світів», створену у співпраці з відомим російським філософом і художником, дисидентом Максимом Кантором.
18 жовтня 2016 року вручена премія Японської художньої асоціації, яка є премією імператора Японії[7] і в мистецькому світі неофіційно прирівнюється до премії Нобеля.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118566563, Record #1061624803 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Babelio — 2007.
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Official video (16/10/2016). Вручення Імператорської премії Японії. You Tube (англ) . Процитовано 21/10/2016.
- Народились 27 лютого
- Народились 1947
- Уродженці Риги
- Випускники Московської консерваторії
- Випускники Латвійської академії музики
- Нагороджені срібною медаллю «За заслуги в культурі Gloria Artis»
- Нагороджені Великим офіцерським хрестом ордена За заслуги перед ФРН
- Командори ордена За заслуги перед ФРН
- Великі офіцери ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
- Лауреати премії Ернста Сіменса
- Кавалери ордена Pour le Mérite (цивільний клас)
- Латвійські музиканти
- Диригенти
- Скрипалі
- Лауреати Міжнародного конкурсу імені П. І. Чайковського
- Кавалери ордена Трьох зірок
- Виконавці Deutsche Grammophon
- Виконавці Nonesuch Records