Гіллебрандит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гілебрандит)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гіллебрандит
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураHil[2]
Хімічна формулаCa₂(SiO₃)(OH)₂
Nickel-Strunz 109.DG.40[3]
Dana 865.2.3.1
Інші характеристики
Названо на честьWilliam Francis Hillebrandd[4]
CMNS: Гіллебрандит у Вікісховищі

Гіллебрандит (рос. гиллебрандит; англ. hillebrandite; нім. Hillebrandit m) — водний силікат кальцію ланцюжкової будови з групи амфіболоїдів.

Етимологія та історія

[ред. | ред. код]

Названий американським геофізиком Фредериком Юджином Райтом у 1908 році на честь Вільяма Френсіса Гіллебранда — американського хіміка.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Хімічна формула: 1. За Є.Лазаренко: Ca12[(OH)14Si6O17]; 2. За К.Фреєм: Ca2SiO3(ОН)2. Склад у %: CaO — 57,76; SiO2 — 32,59; Н2О — 9,36. Домішки: MgO, Fe2O3+FeO, Al2O3, TiO, Na2O, K2O.

Сингонія моноклінна. Волокнисті та променисті агрегати.

Густина 2,69.

Твердість 5,5.

Білий або зеленуватий.

Зустрічається в контактних зонах вапняків з діоритом.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]