Перейти до вмісту

Алергія

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гіпоалергенність)
Алергія
Тестування алергенів на шкірі руки.
Тестування алергенів на шкірі руки.
Тестування алергенів на шкірі руки.
Спеціальністьімунологія
Причиниалергени
Препаратиомалізумаб[1], преднізолон[2], Акривастин[1], лоратадин[1], дексаметазон[2], астемізол[1], преднізон[2], триамцинолон[2], метилпреднізолон[2] і Хлоропірамін[3]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10T78.4
DiseasesDB33481
MedlinePlus000812
eMedicinemed/1101
MeSHD006967
CMNS: Allergies у Вікісховищі

Алергі́я (грец. αλλος — інший і εργον — дія) — змінена чутливість організму тварин і людини до чужорідних речовин (так званих алергенів, здебільшого білкової природи), що вводяться повторно. Речовини, які спричинюють алергію — це здебільшого тваринні та рослинні білки, білкові речовини мікроорганізмів, іноді хімічні компоненти їжі.

Патогенез

[ред. | ред. код]

Коли алерген потрапляє до організму, на його знешкодження виділяється певна кількість антитіл, проте якщо в організмі є якісь порушення, то антитіл виділиться в надлишку, що призведе до надмірного обсягу високомолекулярних сполук, які і спричиняють розвиток реакції, від проявів якої страждає організм.

Алергени можуть потрапляти в організм через шкіру і слизові оболонки або надходити в кров з осередків запалення. Прояви алергії виникають лише тоді, коли перше і повторне надходження алергену розділені певним проміжком часу (не менше 5–7 днів). До проявів алергії належать протилежні за своїми ознаками, але спільні за первинним механізмом явища зміненої реактивності організму — анафілаксія (підвищення чутливості до шкідливої дії алергену) та імунітет (зниження чутливості внаслідок посилення опірності організму). Алергени поділяються на два типи: екзоалергени та ендоалергени.

Також існує ряд додаткових умов у кожному конкретному випадку щодо алергії. Наприклад, для розвитку медикаментозної алергії необхідно 3 стадії:

  • Перетворення ЛЗ в таку форму, яка може реагувати з білками.
  • Зв'язування з білками організму і утворення антигену.
  • Імунна реакція організму на цей комплекс, який став чужорідним, шляхом утворення імуноглобулінів.[4]

Алергія — підвищена чутливість організму до будь-якого алергену. Людина може страждати від сінної лихоманки (полінозу), викликаної пилком рослин. Багато астматиків мають алергічні реакції на пил або мікроорганізми у вовні чи пір'ї тварин. Буває алергія на яйця чи медикаменти.

Деякі хімічні компоненти їжі здатні викликати алергічні прояви та здатні накопичуватись в тілі — Синій-1 (блискучий синій, E133), жовтий-5 (тартразин, E102), жовтий-6 (E110) і червоний-40 (E129)[5][6][7]. Було багато досліджень, які показали, що Жовтий-5 (тартразин або E102) може викликати кропив'янку та навіть симптоми астми у чутливих пацієнтів[8][9][10][11].

Лікування та профілактика

[ред. | ред. код]

Для профілактики необхідно виявити алерген (чи алергени) щоб уникнути (або критично зменшити) контакт з ними. Також, після виявлення алергенів, є метод довготривалого етапного лікування з десенсибілізацією до алергенів.

Для симптоматичного та патогенетичного лікування застосовують протиалергічні ліки: антигістамінні чи кортикостероїди.

Алерген-специфічна імунотерапія

[ред. | ред. код]

Алерген-специфічна імунотерапія (англ. АСІТ) — це обмежна дія алергену протягом тривалого часу, що дозволяє організму поступово звикнути до нього і не реагувати так гостро. Існує 2 типи імунотерапії алергії:

  • ін'єкційна
  • сублінгвальна

Сучасніший тип імунотерапії називається англ. 'SLIT' (сублінгвальна імунотерапія). Для цього використовуються таблетки, які щодня розсмоктують під язиком. Це ефективна альтернатива щепленням від алергії. Але нині вона доступна тільки для декількох алергенів, включаючи пилових кліщів, пилок трав та амброзії.

Є дослідження, які показують, що ті, хто має домашніх тварин, мають значно менший ризик алергії та ожиріння — переважно завдяки покращенню мікробіома[12][13].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г ChEMBL
  2. ↑ а б в г д NDF-RT
  3. ↑ Inxight: Drugs Database
  4. ↑ Лизогуб В. Г. та інш., 2013, С.7
  5. ↑ Kobylewski, Sarah; Jacobson, Michael F. (2012). Toxicology of food dyes. International Journal of Occupational and Environmental Health. Т. 18, № 3. с. 220—246. doi:10.1179/1077352512Z.00000000034. ISSN 1077-3525. PMID 23026007. Процитовано 18 січня 2023.
  6. ↑ Mikkelsen, H.; Larsen, J. C.; Tarding, F. (1978). Hypersensitivity reactions to food colours with special reference to the natural colour annatto extract (butter colour). Archives of Toxicology. Supplement. = Archiv Fur Toxikologie. Supplement. № 1. с. 141—143. doi:10.1007/978-3-642-66896-8_16. ISSN 0171-9750. PMID 150265. Процитовано 18 січня 2023.
  7. ↑ Vojdani, Aristo; Vojdani, Charlene (2015). Immune reactivity to food coloring. Alternative Therapies in Health and Medicine. Т. 21 Suppl 1. с. 52—62. ISSN 1078-6791. PMID 25599186. Процитовано 18 січня 2023.
  8. ↑ Settipane, G. A.; Chafee, F. H.; Postman, I. M.; Levine, M. I.; Saker, J. H.; Barrick, R. H.; Nicholas, S. S.; Schwartz, H. J.; Honsinger, R. W. (1976-06). Significance of tartrazine sensitivity in chronic urticaria of unknown etiology. The Journal of Allergy and Clinical Immunology. Т. 57, № 6. с. 541—546. doi:10.1016/0091-6749(76)90004-x. ISSN 0091-6749. PMID 777074. Процитовано 18 січня 2023.
  9. ↑ Dipalma, J. R. (1990-11). Tartrazine sensitivity. American Family Physician. Т. 42, № 5. с. 1347—1350. ISSN 0002-838X. PMID 2239641. Процитовано 18 січня 2023.
  10. ↑ Stenius, B. S.; Lemola, M. (1976-03). Hypersensitivity to acetylsalicylic acid (ASA) and tartrazine in patients with asthma. Clinical Allergy. Т. 6, № 2. с. 119—129. doi:10.1111/j.1365-2222.1976.tb01889.x. ISSN 0009-9090. PMID 1277437. Процитовано 18 січня 2023.
  11. ↑ Neuman, I.; Elian, R.; Nahum, H.; Shaked, P.; Creter, D. (1978-01). The danger of "yellow dyes" (tartrazine) to allergic subjects. Clinical Allergy. Т. 8, № 1. с. 65—68. doi:10.1111/j.1365-2222.1978.tb00449.x. ISSN 0009-9090. PMID 627044. Процитовано 18 січня 2023.
  12. ↑ Kates, Ashley E.; Jarrett, Omar; Skarlupka, Joseph H.; Sethi, Ajay; Duster, Megan; Watson, Lauren; Suen, Garret; Poulsen, Keith; Safdar, Nasia (2020). Household Pet Ownership and the Microbial Diversity of the Human Gut Microbiota. Frontiers in Cellular and Infection Microbiology. Т. 10. doi:10.3389/fcimb.2020.00073/full. ISSN 2235-2988. Процитовано 18 січня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  13. ↑ Tun, Hein M.; Konya, Theodore; Takaro, Tim K.; Brook, Jeffrey R.; Chari, Radha; Field, Catherine J.; Guttman, David S.; Becker, Allan B.; Mandhane, Piush J. (6 квітня 2017). Exposure to household furry pets influences the gut microbiota of infants at 3–4 months following various birth scenarios. Microbiome. Т. 5, № 1. с. 40. doi:10.1186/s40168-017-0254-x. ISSN 2049-2618. PMC 5382463. PMID 28381231. Процитовано 18 січня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

Література

[ред. | ред. код]
  • МЕДИКАМЕНТОЗНА АЛЕРГІЯ: КРИТЕРІЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ // Запоріжжя, 2015. — 71 с. Ел.джерело [Архівовано 20 січня 2022 у Wayback Machine.]
  • Лизогуб В. Г., Богдан Т. В., Шараєва М. Л., Крайдашенко О. В., Волошина О. О. Побічні дії лікарських засобів / Київ, 2013. — 137 с. Ел.джерело [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.] (С.4-12)
  • Клінічна імунологія та алергологія / О. М. Біловол [та ін.] ; за ред. чл.-кор. НАМН України, д-ра мед. наук, проф. О. М. Біловола [та ін.] ; Харк. нац. мед. ун-т, Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. — Х. : Гриф, 2011. — 550 с. : рис., табл. — ISBN 978-966-8820-09-0
  • Довідник з алергології / Ред. Б. М. Пухлик. — Київ: ТОВ «Доктор-Медіа», 2009. — 412 с.
  • Алергічні захворювання легенів / М. С . Регеда. — Львів: Львівський нац. мед. ун-т ім. Д. Галицького, 2009. — 342 с. — ISBN 966-655-006-9
  • Клінічна алергологія / М. С. Регеда, І. Р. Трутяк, Я. М. Федорів. — Вид. 5-те, допов. та переробл. — Л. : Сполом, 2008. — 230 с. ISBN 966-665-134-3
  • Алергія у практиці анестезіолога / С. О. Акентьєв ; Буковинський держ. медичний ун-т. Кафедра анестезіології та реаніматології. — Чернівці: БДМУ: ПП Броаска Ж. І., 2007. — 248 с.: табл. — ISBN 966-697-177-1
  • Загальна алергологія. Довідник. Видання друге, доп. та перероб. / Регеда М. С., Грицко Р. Ю., Любінець Л. А.. Качмарська М. О., Гайдучок І. Г., Пітула Г. В. — Львів: Сполом, 2007. — 117 с.

Посилання

[ред. | ред. код]


Медицина Це незавершена стаття з медицини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Алергія&oldid=42656916