Давид Гросман
Давид Гросман | |
---|---|
івр. דויד גרוסמן | |
Ім'я при народженні | івр. דויד גרוסמן |
Народився | 25 січня 1954[1][2][…] (70 років) Єрусалим[4][3] |
Країна | Ізраїль[3][5] |
Діяльність | радіоведучий, сценарист, журналіст, дитячий письменник, прозаїк-романіст, письменник |
Alma mater | Єврейський університет і Hebrew University Secondary Schoold |
Вчителі | Eli Yassifd[6] |
Знання мов | іврит[7] |
Членство | Американська академія мистецтв і наук |
Роки активності | 1979 — тепер. час |
Конфесія | атеїзм |
Нагороди | |
IMDb | ID 0343624 |
|
Давид Гросман (івр. דויד גרוסמן, Да́від Ґро́сман; нар. 25 січня 1954, Єрусалим) — ізраїльський письменник, драматург, публіцист і журналіст.
Народився в Єрусалимі. Батько з Польщі. Мати народилася в Єрусалимі.
Давид Гросман служив в ізраїльській армії. Закінчив Єврейський університет, де вивчав філософію і театральне мистецтво. Працював ведучим на радіо Голос Ізраїлю.
У 2006 році його син Урі, що служив в ізраїльській армії, загинув у Другій Ліванській війні.
Першу книгу опублікував в 1979 році. За свій перший роман «Посмішка козеня» (івр. חיוך הגדי), про життя в Юдеї та Самарії під ізраїльської владою, отримав Літературну премію прем'єр-міністра Ізраїлю. За мотивами роману був також знятий фільм. У 1986 році видав роман "Любов" про життя євреїв, які пережили Голокост. У 1987 році опублікував серію документальних статей «Жовтий час» (івр. הזמן הצהוב), засуджують окупацію Ізраїлем Західного берега річки Йордан, яка стала результатом поразки арабів у Шестиденній війні.
Детективно-пригодницький роман Гросмана «З ким би побігати» (2000) став бестселером (тираж у понад 150 тис примірників в Ізраїлі); на його основі також знято фільм. У 2003 році написав текст пісні «Шірат ха-стікер».
- Літературна премія Ноймана (заснована і присвоюється ізраїльським Університетом імені Бар-Ілана) - за оповідання «Яні на горі» (1980)
- Премія Гаррі Хіршона - за оповідання «Матеріали» (1980)
- Творча премія глави уряду Ізраїлю (1984)
- Премія Бернштейна за найкращий єврейський роман (1985)
- Премія Гар-Ціон - за внесок у справу миру і взаєморозуміння між арабами і євреями (1988)
- Премія Неллі Закс (1991)
- Премія Бернштейна за найкращий єврейський роман (1993)
- Премія Сапіра (2001)
- Літературна премія Бялика (2004)
- Премія ЕМЕТ [en] (2007)
- Премія Альбатрос (Німеччина) - за книгу «Жінка, що тікає від звістки»
- Премія Ганса і Софі Шолль (2008)
- Премія Асоціації композиторів, авторів і музичних видавців Ізраїлю (АКУМ) - за багаторічний внесок в розвиток літератури (2009)
- Премія миру німецьких книгарів (2010)
- Літературна премія Сент-Луїса (2015)
- Міжнародна Букерівська премія (Man Booker International Prize) (2017)
- Гроссман Давид. З ким би побігати. Перекладач з російської: Володимир Верховень. Харків: Фоліо. 2015. 348 стор. ISBN: 978-966-03-7572-7-
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б в Jeugdliteratuur.org
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118970399 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Robert H. Cohn (7 жовтня 2015). Acclaimed Israeli author wins St. Louis Literary Award. St. Louis Jewish Light. Архів оригіналу за 10 листопада 2015. Процитовано 17 жовтня 2017.
- David Grossman: "Writing against the Mechanism of Retaliation" [Архівовано 12 лютого 2013 у Archive.is], Qantara.de, 13-10-2010.
- Institute for Translation of Hebrew Literature, David Grossman (bibliography with brief biography). Retrieved January 12, 2005.
- Eli ESHED, "Is Naava Home? Naava's Not Home" נאווה [Архівовано 17 жовтня 2017 у Wayback Machine.] בבית? נאווה לא בבית] (Hebrew). Retrieved January 12, 2005.
- Grossman's speech at the Rabin Memorial November 4, 2006 [1] [Архівовано 14 квітня 2010 у Wayback Machine.] Retrieved November 20, 2006.
- internationales literaturfestival berlin https://web.archive.org/web/20081007232013/http://www.literaturfestival.com/bios1_3_6_989.html
- Jonathan Shainin (Fall 2007). David Grossman, The Art of Fiction No. 194. The Paris Review. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 17 жовтня 2017.
- David Grossman на сайті IMDb (англ.)
- Публікації на C-SPAN
- Johanna Baum, "A Literary Analysis of Tramatic Neurosis in Israeli Society: David Grossman's See Under: Love" [Архівовано 20 серпня 2008 у Wayback Machine.], Other Voices, vol. 2.1.
Це незавершена стаття про людину з Ізраїлю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 25 січня
- Народились 1954
- Уродженці Єрусалима
- Випускники Єврейського університету в Єрусалимі
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Кавалери ордена Мистецтв та літератури
- Командори ордена За заслуги перед ФРН
- Лауреати премії Манеса Шпербера
- Лауреати премії імені Бялика
- Лауреати Премії миру німецьких книгарів
- Лауреати Державної премії Ізраїлю
- Лауреати премії Еразма
- Лауреати премії імені Бреннера
- Ізраїльські письменники