Перейти до вмісту

Андре-Луї Данжон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Данжон Андре Луїс)
Андре-Луї Данжон
фр. André Danjon Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився6 квітня 1890(1890-04-06)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Кан[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер21 квітня 1967(1967-04-21)[1][3][…] (77 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Париж[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняБаньє (цвинтар) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняФранція Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьастроном, викладач університету, фізик, дослідник Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВища нормальна школа[4]
Lycée Malherbed Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьастрономія[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладСтрасбурзький університет
Паризький університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадапрезидент[d][7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникErnest Esclangond[8] і Еме Коттон[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиBernard Vauquoisd[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоФранцузька академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
ВійнаПерша світова війна[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
CMNS: Андре-Луї Данжон у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Андре-Луї Данжон (фр. André-Louis Danjon; 6 квітня 1890 — 21 квітня 1967) — французький астроном, член Паризької АН (1948).

Родився в Кані (Нормандія). Закінчив Вищу нормальну школу в Парижі. Учасник першої світової війни, в результаті поранення втратив око. Після війни працював у Страсбурзькій обсерваторії (з 1930 — директор), викладав у Страсбурзькому університеті, з 1945-директор Паризької обсерваторії, з 1954 — також директор Інституту астрофізики в Парижі; викладав в Паризькому університеті (професор астрономії цього університету).

Основні дослідження відносяться до практичної астрономії. Створив ряд приладів для астрофотометріі (зокрема, фотометр «котяче око») і інтерферометри. Вивчав з їхньою допомогою змінні зорі, визначав альбедо і фазові криві Меркурія, Венери і Землі (в останньому випадку шляхом вимірювання попелястого світла Місяця). Виконав численні вимірювання подвійних зірок, діаметрів планет та їхніх супутників. Показав, що за допомогою інтерферометрів можна вивчати атмосферну турбулентність, і знайшов залежність між турбулентністю, якістю зображення і роздільною здатністю телескопа. Заснований на цій залежності метод оцінки якості зображень (метод Данжона — Кудера) широко використовується при дослідженнях астроклімата. Великого поширення в астрономічних обсерваторіях отримала призмова астролябія Данжона — інструмент для визначення довготи (часу) і широти місця, За допомогою цього приладу з великою точністю визначається момент, коли зірка опиняється на зенітній відстані 30. Астролябія Данжона забезпечена безособовим мікрометром, що дозволяє автоматично утримувати зображення зірки на хресті ниток візирного пристрою. За допомогою астролябії Данжона були проведені великі ряди спостережень за визначенням широти і часу в Паризькій та інших обсерваторіях. Перший примірник її був побудований в Паризькій обсерваторії в 1953.

Великі заслуги Данжона у розвитку астрономії у Франції. У Паризькій обсерваторії спільно з Б. Ґіно займався всесторонньою розробкою методу рівних висот. Розробив проект і очолив будівництво обсерваторії у Французьких Альпах (Верхній Прованс), керував створенням для неї 193-сантиметрового рефлектора. За його ініціативою в 1933 в Страсбурзі був організований перший французький інститут астрофізики. Реконструював і розширив Медонську обсерваторію і сприяв створенню радіоастрономічної обсерваторії в Нансі (обидві входять до складу Паризької обсерваторії). У 1960 в Бюро довгот заснував дослідний центр з фундаментальної астрономії і небесної механіки.

Автор (спільно з А. Ж. Кудером) книги «Підзорні труби і телескопи» (1935).

Член Бюро довгот в Парижі (1948), Королівського наукового товариства в Льєжі, Міжнародної академії астронавтики, президент Міжнародного астрономічного союзу (1955—1958), двічі був президентом Французького астрономічного товариства.

Премії ім. А. А. Беккереля (1925), ім. П. Гусмана (1935) та ім. А. де Парвіля (1938) Паризької АН, Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1958), Золота медаль Національного центру наукових досліджень (Франція, 1960).

На його честь названо астероїд 1594 Данжон[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
  3. ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  4. ↑ а б в г Bischoff G., Foessel G., Baechler C. Nouveau dictionnaire de biographie alsacienne / Fédération des sociétés d'histoire et d'archéologie d'Alsace — 1982. — Vol. 7. — P. 575. — 4434 с.
  5. ↑ Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
  6. ↑ Чеська національна авторитетна база даних
  7. ↑ французька Вікіпедія — 2001.
  8. ↑ а б в Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  9. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Андре-Луї_Данжон