Перейти до вмісту

Блашко Дарія Сергіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Дарія Блашко)
Дарія Блашко
Дарія Сергіївна Блашко
Загальна інформація
Національністьбілоруска
ГромадянствоУкраїна Україна
Народження28 січня 1996(1996-01-28) (28 років)
Новополоцьк, Вітебська область, Білорусь
Зріст167 см
Вага59 кг
Спорт
КраїнаБілорусь БілорусьУкраїна Україна
Вид спортубіатлон
Нагороди
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Чемпіонати світу
Бронза Поклюка 2021 естафета 4×6 км
CMNS: Блашко Дарія Сергіївна у Вікісховищі

Да́рія Сергі́ївна Блашко́ (28 січня 1996, Новополоцьк) — українська біатлоністка білоруського походження, учасниця Кубку світу у складі збірної Білорусі, дворазова чемпіонка світу серед юніорів, володарка юніорського кубка IBU.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Займається біатлоном з 2006 року, тренувалася в СДЮШОР-2 в Новополоцьку і Училищі олімпійського резерву у Вітебську. Перші тренери — Борис Федорович і Раїса Яківна Воробйови[1][2], особистий тренер в даний час (2017) — Махлаєв Володимир Анатолійович.

Юніорська кар'єра

[ред. | ред. код]

Виступала в міжнародних турнірах з 2012 року. Першим великим турніром для спортсменки став чемпіонат світу серед юніорів 2013 року в Обертілліяху, на якому Дар'я ні в одній з трьох гонок не змогла потрапити в топ-30. На юніорському чемпіонаті Європи 2014 року в Нове-Место-на-Мораві Дарина теж виступила невдало.

На чемпіонаті світу серед юніорів 2015 року, що проходив у білоруських Раубичах, Блашко стала дворазовою чемпіонкою серед спортсменок до 19 років. Вона здобула перемоги в спринті та в естафеті, в команді з Ганною Сола і Дінарою Алімбековою. В індивідуальній гонці Дар'я була 17-й, а в гонці переслідування припустилася помилки на вогневому рубежі та отримала 10-хвилинний штраф, в результаті була відсунута на 56-е місце.

В сезоні 2015/16 брала участь у змаганнях новоствореного юніорського Кубка IBU і здобула перемогу в загальному заліку[3]. У цьому ж сезоні брала участь у чемпіонатах світу та Європи серед юніорів, але не піднімалася вище десятого місця.

Неодноразово завойовувала медалі на першості Білорусі серед дівчат з біатлону та літнього біатлону, в тому числі стала абсолютною переможницею серед спортсменок до 19 років в 2015 році, вигравши спринт, гонку переслідування і індивідуальну гонку[4][5][6], а також перемагала у спринті, гонці переслідування та естафеті серед дівчат у літньому біатлоні (2014)[7][8][9].

Доросла кар'єра

[ред. | ред. код]

Білорусь

[ред. | ред. код]

На чемпіонаті Білорусі з літнього біатлону 2015 року виграла срібну і бронзову медаль (проводилися дві спринтерські гонки).

У Кубку IBU Дар'я Блашко вперше взяла участь у сезоні 2014/15 на етапі у Валь-Ріданна, у спринті зайняла 55-е місце, а в гонці переслідування набрала свої перші очки, фінішувавши 27-й. В сезоні 2015/16 взяла участь в одній гонці Кубку IBU, в тій же Валь-Ріданні, посівши 21-е місце в спринті, а за підсумками юніорського Кубка IBU в сезоні 2015/16 виграла великий Кришталевий глобус.

Дебютувала на Кубку світу в лютому 2016 року на етапі в Кенморі, де зайняла 48-е місце в спринті і 19-е в сингл-міксті. У Кубку IBU найвищим досягненням є 6-е місце в індивідуальній гонці в німецькому Арбері в сезоні 2016/17. У загальному заліку Кубка IBU сезону 2016/17 Дарина Блашко зайняла 23-е місце.

Востаннє Дар'я Блашко виступала за Білорусь 12 березня 2017 року на Кубку IBU в естонському Отепяя.

Україна

[ред. | ред. код]

Втім, через перипетії з штабом Білоруської федерації біатлону, Блашко разом зі своїм тренером вирішили змінити спортивну федерацію. Її не включили до складу білоруської збірної, не було нормальної фінансової підтримки, тому вона вирішила шукати собі притулок в іншому місці. Її особистий тренер Володимир Махлаєв колись працював в Україні і вони звернулися до цієї країни з проханням про зміну громадянства, українська сторона його розглянула й ухвалила рішення[10].

29 вересня 2017 року президент України Петро Порошенко підписав указ про присвоєння біатлоністці українського громадянства[11]. Варто зазначити, що у разі відмови з боку Федерації біатлону Білорусі спростити зміну громадянства, за правилами Міжнародного союзу біатлоністів на біатлоністку чекає карантин на два роки перш, ніж отримати право представляти нову країну, в результаті чого Дар'я зможе відновити виступи тільки в кінці 2019 року. Однак, якщо федерації домовляться, то термін карантину може бути скорочений на один рік або навіть анульований. Якщо це так, то Блашко не зможе виступити на Олімпіаді-2018 в Пхьончхані, але отримає право стартувати під українським прапором в середині березня 2018 року[12].

Виступи на Олімпійських іграх

[ред. | ред. код]
Ігри Інд. гонка Спринт Персьют Масстарт Естафета Змішана естафета
КНР Пекін 2022 Не провела жодної гонки через коронавірусну хворобу.

Виступи на чемпіонатах світу

[ред. | ред. код]
Рік Місце проведення Інд Спр Пр МС Ест ЗМ ОЗМ
2021 Словенія Поклюка, Словенія 14 24 29 3 4

Кар'єра в Кубку світу

[ред. | ред. код]

Подіуми на етапах кубків світу

[ред. | ред. код]
Сезон Місце проведення Змагання Результат
2021-22 Німеччина Обергоф, Німеччина одиночна змішана естафета 3

Результати кубка світу

[ред. | ред. код]
2021–2022 Швеція
Естерсунд
Швеція
Естерсунд
Австрія
Гохфільцен
Франція
Ле-Гран-Борнан
Німеччина
Обергоф
Німеччина
Рупольдінг
Італія
Антерсельва
КНР
ОІ Пекін
Фінляндія
Контіолахті
Естонія
Отепя
Норвегія
Осло
Підсумки
Інд Спр Спр Пр Ест Спр Пр Ест Спр Пр МС Спр ЗМ ОЗМ Пр Спр Пр Ест Інд МС Ест Інд Спр Пр МС Ест ЗМ Спр Пр Ест Спр МС Ест Спр ЗМ ОЗМ Пр Очок Місце
49 10 68 5 29 20 26 31 3 53 42
2020–2021 Фінляндія
Контіолахті
Австрія
Гохфільцен
Німеччина
Обергоф
Італія
Антерсельва
Словенія
ЧС Поклюка
Чехія
Нове Место
Швеція
Естерсунд
Підсумки
Інд Спр Спр Ест Пр Спр Ест Пр Спр Пр МС Спр Пр ЗМ Спр Ест МС Інд МС Ест ЗМ Спр Пр Інд ОЗМ Ест МС Ест Спр Пр Спр Пр ЗМ Спр Пр МС Очок Місце
25 50 18 5 12 24 7 18 34 51 23 32 DNS 10 DNS 8 57 14 24 4 3 29 4 16 16 26 25 5 54 37 273 31

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Навчалась на юридичному факультеті Білоруського державного університету.

Державні нагороди

[ред. | ред. код]
  • Медаль «За працю і звитягу» (8 березня 2021) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, зразкове виконання службового обов'язку та багаторічну сумлінну працю[13]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Одноклассники стали брать автографы. Как-то непривычно». Дарья Блашко — о последствиях победы в Раубичах. Архів оригіналу за 6 травня 2016. Процитовано 10 жовтня 2017. [Архівовано 2016-05-06 у Wayback Machine.]
  2. Дарья Блашко, Анна Сола и Динара Алимбекова: трудности совместной жизни, формула успеха и источник вдохновения. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 10 жовтня 2017. [Архівовано 2017-10-11 у Wayback Machine.]
  3. Юниорский Кубок IBU. Общий зачет. Райтер и Блашко победили, Стрельцов — 2-й, Ушкина — 3-я. Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 10 жовтня 2017.
  4. Первенство Республики Беларусь по биатлону. Девушки 6 км Спринтерская гонка[недоступне посилання з серпня 2019]
  5. Первенство Республики Беларусь по биатлону. Девушки 7,5 км Гонка преследования[недоступне посилання з серпня 2019]
  6. Первенство Республики Беларусь по биатлону. Девушки 10 км Индивидуальная гонка[недоступне посилання з серпня 2019]
  7. Чемпионат Республики Беларусь по летнему биатлону. Девушки Спринт[недоступне посилання з серпня 2019]
  8. Чемпионат Республики Беларусь по летнему биатлону. Девушки Гонка преследования[недоступне посилання з серпня 2019]
  9. Чемпионат Республики Беларусь по летнему биатлону. Девушки Эстафетные соревнования[недоступне посилання з серпня 2019]
  10. Білоруська біатлоністка Блашко перейде в збірну України. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 10 жовтня 2017.
  11. Чемпіонка світу серед юніорів біатлоністка Блашко отримала українське громадянство. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 10 жовтня 2017.
  12. Білоруська біатлоністка буде представляти Київську область (ФОТО). Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 10 жовтня 2017.
  13. Указ Президента України від 8 березня 2021 року № 92/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного жіночого дня»

Посилання

[ред. | ред. код]