Дачне (Феодосійський район)
| село Дачне | |
|---|---|
_%D1%81_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%8B_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B5%D0%BC.jpg)
| |
| Країна |  Україна
|
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Феодосійський район |
| Рада | Дачнівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA01180110010062166 |
| Облікова картка | Дачне |
| Основні дані | |
| Населення | 2 454 |
| Поштовий індекс | 98023 |
| Телефонний код | +380 6566 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 44°53′15″ пн. ш. 34°59′15″ сх. д. / 44.88750° пн. ш. 34.98750° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 98023, с. Дачне, вул. Мигдальна, 1 |
| Карта | |
  Дачне | |
 Дачне | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Да́чне (до 1945 року — Тарак-Таш[1], крим. Taraq Taş) — село в Україні, у складі Феодосійського району Автономної Республіки Крим.
Село відоме з XIV століття. На території села знайдено скарб боспорських і давньоримських монет.[2]
Поруч з селом підноситься однойменна гора, яка за формою нагадує гребінь. «Taraq taş» з кримськотатарської і перекладається як кам'яний гребінь.
Станом на 1886 у селі Великий Таракташ, центрі Таракташської волості Феодосійського повіту Таврійської губернії мешкало 875 осіб, налічувалось 179 дворових господарств, існували мечеть та 2 лавки[3]. За 10 верст — мечеть. За 15 верст — православна церква, монастир. За 30 верст — мечеть.
У селі діє мечеть XVIII століття «Аджи-Бей Джамі», пам'ятник архітектури з 1992 року[4].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1574 осіб (839 чоловічої статі та 735 — жіночої), з яких , 1545 — магометанської[5].
Аж до депортації 1944 року у Таракташі мешкали виключно кримські татари. Історично село складалося з двох частин — верхнього та нижнього маале (кварталів). А розділяла їх однойменна річка Таракташ. У нижньому кварталі теж була мечеть, але сьогодні вона стоїть напівзруйнована.
Після депортації кримських татар був зруйнований і місцевий кримськотатарський цвинтар.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| російська | 67,32 % |
| кримськотатарська | 24,86 % |
| українська | 5,54 % |
| інші/не визначилися | 2,28 % |
- Серед уродженців села також активіст кримськотатарського національного руху, представник регіонального меджлісу, колекціонер і власник домашнього музею кримськотатарської давнини Ільвєр Амєтов.
- Уродженками села Таракташ є відомі серед кримських татар сестри Ур'яне та Зера Кенжикаєви, які обоє є співачками і композиторками. Ур'яне Кенжикаєва навіть присвятила одну зі своїх пісень рідному селу.
- Також, до села належить і сімейне коріння відомого кримськотатарського спортсмена Февзі Мамутова, майстра спорту міжнародного класу та чемпіона Європи з греко-римської боротьби.
- Відома кримськотатарська народна пісня «Seyt oğlu Seydamet» присвячена подіям, що відбулися в 1868 році, коли декількох мешканців Таракташу стратили за звинуваченням у вбивстві ігумена Кизилташського монастиря. Все звинувачення будувалось по свідченнях лише однієї людини і провина іх не була доведена, проте суд винес смертний вирок через повішення. Пізніші дослідження архівних матеріалів також доводять безневинність трьох таракташців. Така жахлива несправедливість і знайшла своє відображення в трагічній пісня про Сеїт олгу Сейдамета. І зараз в селі встановлений пам'ятник тим безневинно засудженим кримським татарам із села Таракташ.
- Дачне на сайті Верховної ради України(укр.)[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ поряд з селом гора Таракташ (гребінь)
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Мечеть Аджи-Бей Джами. IMUSLIM. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 6 жовтня 2014.
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-216. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
| Повітове місто |  | |
|---|---|---|
| Волості | ||
| Основні поселення (від 500 мешканців на 1886 рік) | Айсерез • Барин • Великий Таракташ • Капсіхор • Кишлав • Кози • Кутлак • Малий Таракташ • Марфівка • Ново-Миколаївка • Омелянівка • Отуз • Старий Крим | |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
