Дерюгін Іван Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Дерюгін
Іван Костянтинович Дерюгін
Загальна інформація
Громадянство СРСР
 Україна
Місце проживанняКиїв
Народження5 грудня 1928(1928-12-05)
Зміїв, Харківська округа, УРСР
Смерть10 січня 1996(1996-01-10)
Київ, Україна
Alma materНаціональний університет фізичного виховання і спорту України
ДітиДерюгіна Ірина Іванівна
Спорт
КраїнаСРСР СРСР
Вид спортуБагатоборство
ДисциплінаСучасне п'ятиборство
Спортивне звання
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений майстер спорту СРСР
Клуб«СКА» (Київ)
Нац. збірнаСРСР СРСР
ТренериН. Ченкуров, С. Лещев
Участь і здобутки
Нагороди
Орден «Знак Пошани»
Спортивні медалі
Сучасне п'ятиборство
Представник СРСР СРСР
Олімпійські ігри
Золото 1956 Мельбурн У складі команди
Чемпіонат світу
Золото 1961 У складі команди
Срібло 1961 Особистий залік

Іван Костянтинович Дерюгін (5 грудня 192810 січня 1996) — український радянський спортсмен, Олімпійський чемпіон 1956 року із сучасного п'ятиборства. Заслужений майстер спорту СРСР (1956).

Батько гімнастки Ірини Дерюгіної і чоловік Альбіни Дерюгіної.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 5 грудня 1928 року у Змієві на Харківщині.

У 1957 році закінчив Київський Інститут фізичної культури. Тренери - Н. Ченкуров, С. Лещев.

Спортивні досягнення:

  • Чемпіон XVI Олімпійських ігор (Мельбурн, 1956) в командному заліку з сучасного п'ятиборства;
  • Срібний призер Спартакіади народів СРСР 1956 року в особистому заліку;
  • Переможець 1-ї Спартакіади дружніх народів (м. Лейпциг, Німеччина, 1958);
  • Чемпіон світу 1961 (Москва) в командному заліку і срібний призер в особистому;
  • Неодноразовий чемпіон (1949-1954) і рекордсмен (1949) України з плавання на дистанціях 400-1500 м вільним стилем.

Працював інструктором-спортсменом і тренером в Держкомспорті УРСР (1957-1964) і СКА (1965-1990) у Києві.

Нагороджений орденом «Знак Пошани».

Помер 10 січня 1996 року в Києві.

Посилання

[ред. | ред. код]