Перейти до вмісту

Джек Болдвін

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Джек Болдуїн)
Джек Болдвін
Jack E. Baldwin
Народився8 серпня 1938(1938-08-08)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Лондон, Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер4 січня 2020(2020-01-04)[3] (81 рік) Редагувати інформацію у Вікіданих
Оксфорд, Південно-Східна Англія, Англія, Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхімік Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materІмперський коледж Лондона
Галузьорганічна хімія
ЗакладОксфордський університет
Вчене званнячлен Французької академії наук
Науковий керівникДерек Харолд Річард Бартон Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиGregory L. Challisd
David R. Springd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Американська академія мистецтв і наук
Геттінгенська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:Автор правила Болдвіна
Нагороди
Особ. сторінкаchem.ox.ac.uk/oc/jebaldwin/index.htm
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Болдвін.

Сер Джек Бо́лдвін (англ. Jack Baldwin; 8 серпня 1938 — 4 січня 2020) — англійський хімік, автор правила Болдвіна для реакцій циклізації. Член Лондонського королівського товариства (з 1978 року), колишній професор (1978—2005) і голова факультету органічної хімії Оксфордського університету.[4]

Навчався в Імперському коледжі Лондона, де отримав ступінь бакалавра 1960 року. Захистив докторську дисертацію під керівництвом нобелівського лауреата Дерека Бартона (1964).

У 1963—1978 роках Джек Болдвін викладав в Імперському коледжі, університеті штату Пенсильванія і Массачусетському технологічному інституті. У МТІ він зробив найвідоміше своє відкриття — правила Болдвіна. 1978 року переїхав до Оксфордського університету, де завідував відомою лабораторією Дайсона Перрінса (англ. Dyson Perrins Laboratory) аж до її закриття 2003 року.

Професор Болдвін вийшов на пенсію 2005 року, але продовжує вести дослідження і керувати науковою групою.[4] Сфера його наукових інтересів: механізми реакцій, методологія органічного синтезу, повний синтез сполук природного походження, дослідження процесів біосинтезу.[5][6]

Відомі роботи

[ред. | ред. код]
  • J. E. Baldwin Rules for Ring Closure // J. Chem. Soc., Chem. Commun.. — 1976. — С. 734.
  • J. E. Baldwin, J. Cutting, W. Dupont, L. Kruse, L. Silberman, R. C. Thomas 5-Endo-trigonal reactions: a disfavoured ring closure // J. Chem. Soc., Chem. Commun.. — 1976. — С. 736—738.
  • P. L. Roach, I. J. Clifton, V. Fülöp, K. Harlos, G. J. Barton, J. Hajdu, I. Andersson, C. J. Schofield, J. E. Baldwin Crystal structure of isopenicillin N synthase is the first from a new structural family of enzymes // Nature. — 1995. — Т. 375. — С. 700—704.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #136408230 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ http://www.ukwhoswho.com/view/article/oupww/whoswho/U6289
  3. ↑ https://www.chemistryviews.org/details/ezine/11210979/Sir_Jack_Edward_Baldwin_1938__2020.html
  4. ↑ а б Professor Sir Jack Baldwin, FRS (англійською) . Архів оригіналу за 24 вересня 2006. Процитовано 19 травня 2010. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |coautors= та |datepublished= (довідка)
  5. ↑ Professor Sir Jack Baldwin, FRS (англійською) . Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 19 травня 2010. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |coautors= та |datepublished= (довідка)
  6. ↑ Research Interests (англійською) . Архів оригіналу за 24 вересня 2006. Процитовано 19 травня 2010. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |coautors= та |datepublished= (довідка)


науковець Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джек_Болдвін&oldid=41670363