Джен Андерсон
| Джен Андерсон | |
|---|---|
| Народилася | 12 травня 1932[1] Данідін, Нова Зеландія[1] |
| Померла | 28 серпня 2015 (83 роки) Канберра, Австралія[1] |
| Країна |  Нова Зеландія |
| Діяльність | біолог, фізіологиня, викладачка університету, наукова письменниця |
| Alma mater | Університет Отаго, Університет Каліфорнії (Берклі) (1959)[1], Університет Умео і University of California, Berkeley College of Chemistryd |
| Науковий керівник | Мелвін Калвін |
| Заклад | Австралійський національний університет |
| Членство | Академія наук Австралії і Лондонське королівське товариство |
| Батько | Вільям Андерсонd |
| Нагороди | |
Джоан Мері «Джен» Андерсон (англ. Joan Mary "Jan" Anderson; нар. 13 травня 1932, Квінстаун — 28 серпня 2015, Канберра) — новозеландська вчена, відома своїми дослідженнями фотосинтезу.
Джоан Мері Андерсон народилася 12 травня 1932 року в Квінстауні, Нова Зеландія. Її батько, Білл Андерсон, був сільським лікарем. У восьмирічному віці Джоан втратила матір, яка померла після тривалої хвороби[2].
Всупереч бажанню батька, який хотів, щоб вона стала лікарем, Андерсон вивчала органічну хімію в Університеті Отаго. У той час дипломи видавалися Університетом Нової Зеландії, тож в ньому вона здобула ступені бакалавра та магістра природничих наук з відзнакою[2].
Отримала Меморіальну стипендію короля Георга V для Нової Зеландії, яка дозволила їй навчатися в аспірантурі в Сполучених Штатах протягом одного року.
Після приїзду до Каліфорнійського університету в Берклі Андерсон виявила, що її ступінь післядипломної освіти в Новій Зеландії не визнається, що позбавило її доступу до університетської бібліотеки, дослідницьких установ і медичного страхування.
Задля подолання цієї проблеми вона вступила до аспірантури хімічного коледжу Каліфорнійського університету в Берклі (1956–59) під керівництвом Мелвіна Калвіна, лауреата Нобелівської премії з хімії (1961)[3][4].
Пізніше викладала в Веллінгтонській середній школі для дівчат, але покинула цю роботу, отримавши пропозицію від Науково-промислової дослідницької організації Співдружності (CSIRO), надіслану їй чотирма роками раніше Джоном Фальком з CSIRO Plant Industry[3].
Андерсон першою виявила, що механізм фотосинтезу складається з двох основних компонентів: фотосистеми I та фотосистеми II[5]. Була ад'юнкт-професором Австралійського національного університету[3].
Померла 28 серпня 2015 року[3].
Вона отримала багато відзнак і нагород за свою роботу, включаючи обрання членом Австралійської академії наук у 1987 році та членом Королівського товариства в 1996 році[6][7].
У 1998 році отримала ступінь почесного доктора Університету Умео.
У 2001 році була нагороджена медаллю Сторіччя[3].
У 2017 році її включено до списку «150 жінок у 150 словах» Королівського товариства Нової Зеландії[8].
- ↑ а б в г https://www.eoas.info/biogs/P004441b.htm
- ↑ а б Bhathal, Ragbir (1999). Profiles: Australian Women Scientists. Canberra: National Library of Australia. с. 15—25. ISBN 9780642107015.
- ↑ а б в г д Vale Jan Anderson. Australian National University. 1 вересня 2015. Процитовано 21 січня 2018.
- ↑ Melvin Calvin - Facts. Nobelprize.org. Nobel Media. Процитовано 6 лютого 2016.
- ↑ Professor Jan Anderson FRS - Shedding light on photosynthesis. Royal Society. Архів оригіналу за 9 June 2008.
- ↑ Alafaci, Annette (7 лютого 2011). Anderson, Jan profile. Encyclopedia of Australian Science. Процитовано 7 лютого 2016.
- ↑ Horton, Peter; Soon Chow, Wah; Barret, Christopher (2018). «Joan Mary Anderson. 12 May 1932—28 August 2015». Biographical Memoirs of Fellows of the Royal Society. doi.org/10.1098/rsbm.2018.0006.
- ↑ 150 Women in 150 Words. Royal Society Te Apārangi. Процитовано 11 листопада 2020.
