Дихтау
Дихтау карач.-балк. Дых тау | ||||
Дих-тау з боку перевалу Кель-Баші | ||||
43°3′9.0000001000072″ пн. ш. 43°7′54.000000101206″ сх. д. / 43.05250° пн. ш. 43.13167° сх. д. | ||||
Країна | Росія | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Кабардино-Балкарія | |||
Розташування | Кабардино-Балкарія | |||
Система |
Боковий хребет, (Кавказькі гори) | |||
Тип | гора | |||
матеріал | граніт | |||
Висота | 5205 м [1] | |||
Висота відносна | 2002 м [1] | |||
Ізоляція | 64 км | |||
Перше сходження | 1888 | |||
Дихтау у Вікісховищі |
Дихтау (карач.-балк. Дых тау, укр. Крута гора) — одна з головних вершин Бічного хребта в центральній частині Великого Кавказу в Кабардино-Балкарії. Висота 5204,7 м.
Дихтау друга за висотою вершина Кавказу (поступається тільки Ельбрусу). Являє собою пірамідальний масив, складений кристалічними породами з вираженими Головною (5204,7 м) та Східною (5180 м) вершинами, розділених вузькою крутою сідловиною. Крім того, в масиві Дихтау альпіністами окремо виділяється 50-метровий жандарм — Пік Пушкіна (5100 м).
На Дихтау прокладено більше 10-ти альпіністських маршрутів. Мінімальна складність 4А по російській класифікації [2].
Перше сходження на вершину було здійснено у 1888 році Альбертом Маммері та Зарфлу по південно-західному гребеню (4Б)[2].
Район Безенгі. Льодовик. Складність сходження — 5Б.
- ↑ а б Gora Dykh-Tau, Russia. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 16 серпня 2015.
- ↑ а б А. Ф. Наумов. ЦЕНТРАЛЬНЫЙ КАВКАЗ / Л. С. Рубанова. — Москва : ФИЗКУЛЬТУРА И СПОРТ, 1967.
- Географический энциклопедический словарь. — Москва: Сов. энциклопедия, 1989. — С. 161(рос.)
- Топографічна карта К — 38 — 27 [1] [Архівовано 10 лютого 2015 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Кабардино-Балкарії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |