Перейти до вмісту

Вікіпедія:Посилання на джерела

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Визначення

Джерело — носій інформації (книга, стаття, сайт), що містить важливу інформацію з теми статті.

Посилання на джерела необхідні для:

  • подальшого ознайомлення з темою;
  • перевірки неоднозначних тез (зокрема якщо є підозра у вандалізмі);
  • мінімізації суперечок між авторами;
  • підвищення загального рівня довіри до Вікіпедії;
  • уникнення звинувачень у плагіаті та крадіжках інтелектуальної власності.

Використання

Користувач, що пише статтю, зобов'язаний вказувати джерела інформації. Посилання на джерела розміщують у таких розділах статті:

  1. Примітки або Примітки та джерела
  2. Джерела та література або Рекомендована література
  3. Посилання
  • У розділі «Примітки» вказують джерела на суперечливі твердження, тези, що можуть викликати сумніви чи різні точки зору, статистичні дані, роки життя, тощо. Оформлення приміток здійснюється за допомоги шаблону {{reflist}} або тегів <ref> і <references /> (детальніше див. Довідка:Примітки).
  • У розділах «Джерела» та «Література» вказують основні друковані джерела, що були використані при написанні статті, а також літературу, рекомендовану для глибшого вивчення теми.
  • У розділі «Посилання» вказують URL на електронні ресурси інтернету з теми статті.

Якщо є розбіжність з приводу фактів

Сумнівну інформацію, що в разі підтвердження залишиться у статті, слід перенести на сторінку обговорення статті — це дозволить іншим дописувачам знайти публікації, які її підтверджують, після чого інформацію разом із посиланнями на джерела слід перенести назад у статтю.

Оформлення

ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (рос.)
  • Слова і словосполучення скорочуються відповідно до:
ДСТУ 3582:2013. Бібліографічний опис. Скорочення слів і словосполучень українською мовою. Загальні вимоги та правила (ISO 4:1984, NEQ; ISO 832:1994, NEQ).
  • Бібліографічний опис джерел вказується в:
  1. Алфавітному порядку (від А до Я) за іменами авторів;
  2. За роками для того ж автора;
  3. Алфавітному порядку (від А до Я) за мовою — від англійської до японської.
  • Мова джерела вказується після опису. Це оформлюється за допомогою шаблону {{ref-lang}} або через заповнення відповідного параметру мова/language шаблону опису джерела (див. Вікіпедія:Шаблони посилань на джерела). Шаблон вказівки, що мова джерела українська використовується лише в окремих випадках (детальніше про використання написано в документації самого шаблону {{ref-uk}}).[1]

Форма

Опис книги (монографії):

  • Прізвище І. П. Назва книги. — Місце : Видавництво, Рік. — 100 с. — ISBN.

Опис книги (колективної праці за редакцією):

  • Назва книги / за ред. І. Б. Прізвище редактора (у родовому відмінку). — Місце : Видавництво, Рік. — 100 с. — ISBN.

Опис багатотомника (словника, збірника):

  • Назва книги : у 10 т. / за ред. І. Б. Прізвище (у родовому відмінку). — Місце : Видавництво, Рік—Рік. — Т. 1—10. — ISBN.

Посилання на частину книги (сторінку, розділ монографії, розділ колективної праці, том багатотомника):

  • Прізвище І. П. Назва книги. — Місце : Видавництво, Рік. — С. 50. — ISBN.
  • Прізвище І. П. Назва розділу // Назва книги. — Місце : Видавництво, Рік. — С. 10—50. — ISBN.
  • Прізвище І. П. Назва розділу // Назва книги / за ред. І. Б. Прізвище редактора (в род. відм.). — Місце : Видавництво, Рік. — С. 10—50. — ISBN.
  • Прізвище І. П. Назва розділу // Назва книги : у 10 т. / за ред. І. Б. Прізвище (в род. відм.). — Місце : Видавництво, Рік—Рік. — Т. 3. — С. 10—50. — ISBN.

Опис статті (журналу, збірника, газети):

  • Прізвище І. П. Назва статті // Назва видання (журналу, газети) : журнал (газета). — Рік. — Т. 1, № 1. — С. 1—10. — ISBN.

Зразок написання опису книги:

  1. Прізвище й ініціали автора (ставиться пробіл після прізвища та між ініціалами):
    Шевченко Т. Г.
  2. Після пробілу: назва твору (без лапок):
    Шевченко Т. Г. Кобзар.
  3. Після крапки, пробілу, тире і пробілу: місце видання:
    Шевченко Т. Г. Кобзар. — К.
  4. Після пробілу, двокрапки і пробілу: назва видавництва:
    Шевченко Т. Г. Кобзар. — К. : Наукова думка
  5. Після коми і пробілу: рік видання:
    Шевченко Т. Г. Кобзар. — К. : Наукова думка, 2012
  6. Після крапки, пробілу, тире і пробілу: кількість сторінок (у кінці ставиться «с.»):
    Шевченко Т. Г. Кобзар. — К. : Наукова думка, 2012. — 450 с.
  7. Після пробілу, тире і пробілу: міжнародний стандартний номер книги (ISBN) (додавання ISBN автоматично створює посилання на сторінку Вікіпедія:Джерела книг):
    Шевченко Т. Г. Кобзар. — К. : Наукова думка, 2012. — 450 с. — ISBN 978-123-45-678-9
  8. У кінці бібліографічного посилання ставиться крапка:
    Шевченко Т. Г. Кобзар. — К. : Наукова думка, 2012. — 450 с. — ISBN 978-123-45-678-9.

Зауваження

  • Усі елементи бібліографічного опису пишуться з малої літери, крім перших слів кожної області та заголовків у всіх описах.
  • У квадратних дужках пишуть усе, що запозичено з інших джерел або за даними аналізу матеріалу.
  • При описі двох і трьох авторів прізвище першого автора пишуть перед заголовком та після скісної риски зазначають усіх авторів.
  • За наявності більше трьох авторів у області відповідальності (за скісною рискою) зазначають лише першого автора (за бажанням можна писати всіх авторів) та ін.: [та ін.].
  • Знаки ; та : розділяють пробілами з обох боків.
  • Для зазначення місця видання, таких як міста Київ, Львів, Одеса, Тернопіль, Харків, Варшава використовують шаблони {{К.}}, {{Льв.}}, {{О.}}, {{Т.}}, {{Х.}}, {{Warsz.}}, відповідно. Див. також Категорія:Шаблони:Скорочення міст у бібліографії
  • У нумерації сторінок пробіли відсутні.

Приклади

Монографія (1 автор):

  • Schiffrin D. Discourse markers. — Cambridge : University press, 1996. — 364 p. (англ.)
  • Gérald A. La coordination en français. — Fleury-sur-Orne : Caen Minard, 1966. — 458 p. (фр.)

Колективна монографія (декілька авторів):

  • Дискурс іноземномовної комунікації / за заг. ред. К. Я. Кусько. — Л. : Видавництво ЛНУ, 2002. — 495 с.

Статті (в журналах, збірниках, газетах):

  • Чередниченко О. І. Зарубіжне мовознавство на зламі століть // Вісник Київського університету. Іноземна філологія. — К. : ВЦ «Київський університет», 2000. — Вип. 30. — С. 4—9.
  • Процюк Р. Г. Особливості перебігу туберкульозу легень // Український пульмонологічний журнал. — 2007. — № 4. — C. 9—13.
  • Проблеми організаційного забезпечення лікування / І. М. Горбатюк та ін. // Український пульмонологічний журнал. — 2007. — № 4. — С. 21—23.
  • Zwanenburg W. La coordination en français moderne // Lingua. — 1971. — Vol. 27. — P. 20—31. (фр.)
  • Gazdar G. A cross-categorial semantics for coordination // Linguistics and philosophy : journal. — 1980. — Vol. 3, no. 3. — P. 407—409. (англ.)
  • Günther U. Elliptische Koordination. Strukturen und Prozesse lokaler Textkohärenz // Linguistische Berichte. — 1993. — Bd. 146. — S. 312—342. (нім.)

Словники:

  • Новий тлумачний словник української мови : у 4-х т. / укл. В. Яременко, О. Сліпунко. — К. : АКОНІТ, 1998.
  • Українсько-німецький тематичний словник / укл. Н. Яцко та ін. — К. : Карпенко, 2007. — 219 с.

Ресурси інтернету

  1. Якщо джерело з бібліографічного опису доступне в інтернеті, а сайт, на якому воно розташоване, не порушує авторські права, його слід подавати у розділі «Джерела та література» за формою:
    • Опис книги:
    Прізвище І. П. [http://www.example.com Назва книги]. — Місце : Видавництво, Рік. — 100 с. — ISBN.
    • Опис статті (журналу, збірника, газети):
    Прізвище І. П. [http://www.example.com Назва статті] // Назва видання (журналу, газети) : журнал (газета). — Рік. — Т. 1, № 1. — С. 1—10. — ISSN.
    Наприклад:
    Степанков В. С. Виговський Іван Остапович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 502—503. — ISBN 966-00-0734-5.
  2. Інші сайти (персональні, організаційні, тематичні), що не є бібліографічними джерелами, розміщуються у розділі «Посилання».
  3. Сайти оформлюються подібно до книг, але із вказанням дати перегляду. Наприклад:
    — Переглянуто: 5 серпня 2003.
  4. Якщо сайт має версії декількома мовами, це потрібно вказати:
    [URL Назва посилання] (англ.) (нім.) (укр.) — Переглянуто: 5 серпня 2003.
  5. Сайти можуть стати неактивними. Не вилучайте такі посилання, бо вони вказують, які джерела були використані. Додайте дату, коли було помічено неактивність сайту (див. Шаблон:Недоступне посилання). Якщо відома копія сторінки в Internet Archive чи Archive.is, додайте посилання на неї.
  6. Для пошуку вебадреси використовуйте звичайні інтернет-каталоги чи пошуковики (див. Вікіпедія:Зовнішні посилання). Для оформлення зовнішнього посилання на сайт використовуйте шаблон {{cite web}} або зовнішнє посилання з інформативним текстом [http://www.example.org Видимий текст]. Для спрощення отримання тексту посилань у потрібному форматі можна використовувати розширення для браузерів, які створюють відформатований текст посилання у буфері обміну:
    • Firefox — розширення Copy Link Text (CoLT)
      Розширення CoLT має готовий макрос для формування простого зовнішнього послання у форматі
      [http://www.example.org Видимий текст].
      Можна також додати власний макрос, що створює у буфері обміну текст для включення шаблону {{cite web 2}}:
      {{cite web 2|title=%?[S|T] |author= |date= |url=%U |website= |accessdate=%D}}
      Аргументові title цей макрос дасть значення виділеного на сторінці тексту або, при відсутності виділення, заголовка сторінки. Аргументові accessdate буде створено значення дати у залежному від налаштувань системи форматі, можливо, його необхідно буде відредагувати. Інші аргументи треба буде заповнити вручну.
    • Chrome — розширення Create Link

Переклади з інших Вікіпедій

  • Статті україномовного розділу Вікіпедії, перекладені з інших мовних розділів Вікіпедії, повинні мати на початку сторінки обговорення шаблон «Перекладена стаття». Він проставляється так:
{{ Перекладена стаття | код мови оригіналу | назва оригінальної статті | коментар | версія = id }}
  • Шаблони, запозичені з інших мовних розділів Вікіпедії, повинні мати на початку сторінки обговорення шаблон «Запозичений код». Він проставляється так:
{{ Запозичений код | код мови оригіналу | назва оригінального шаблону | коментар | версія = id }}

Шаблони посилань на джерела

Друковані джерела

Рішення органів влади

Веб

Шаблони-ідентифікатори

Див. також

Примітки

  1. ↑ Використання шаблонів типу ref-lang прийнято як стандарт шляхом голосування. Див. Вікіпедія:Кнайпа (пропозиції)/голосування щодо ref-lang

Джерела

Державні стандарти

Методичні рекомендації

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Посилання_на_джерела&oldid=43823618