Перейти до вмісту

Миша хатня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Домова миша)
Домашня миша

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Гризуни (Rodentia)
Надродина: Мишовиді (Muroidea)
Родина: Мишові (Muridae)
Підродина: Murinae
Рід: Миша (Mus)
Вид: миша хатня
Mus musculus
Linnaeus, 1758

Посилання
Вікісховище: Mus musculus
Віківиди: Mus musculus
EOL: 328450
ITIS: 180366
МСОП: 13972
NCBI: 10090
Fossilworks: 104205

Ми́ша ха́тня (також домова або звичайна; Mus musculus) — найпоширеніший і типовий вид роду мишей (Mus).

Цей невеликий гризун є ймовірно другим за численністю видом ссавців на Землі (після людини). Первинний ареал Mus musculus охоплював регіон від Середземномор'я до Китаю, але зараз поширений у всьому світі людьми і живе як супутник людини. Відноситься до космополітичних хребетних. Лабораторні (білі) миші є лініями саме цього виду і є найпопулярнішим модельним організмом у біології і медицині та найвідомішим лабораторним ссавцем.

Особливості морфології

[ред. | ред. код]

Гризун має тіло завдовжки до початку хвоста — 7,5-10 см, хвіст завдовжки 5-10 см. Завважує в середньому 40-45 г. У дикому існуванні ці гризуни мають різний відтінок забарвлення, від сірого та світло-коричневого до чорного. Проте одомашнених і лабораторних мишей виводять у багатьох кольорах, від білого до чорного. Мають коротке волосся, а деякі підвиди — світлий живіт[1]. Вуха і хвіст мають мало волосся. Задні ноги короткі, завдовжки лише 15–19 мм. Звичайна хода — це біг із кроком близько 4,5 см, хоча вони можуть стрибнути вертикально до 45 см[2].

Особливості біології

[ред. | ред. код]

Миші виживають при температурі від 5 до 40° С. Тривалість життя миші до 4-ох років. У сприятливих умовах і можливості повноцінного живлення доросла самиця протягом року може вивести до 10 виводків мишенят. За один виводок самиця народжує 3-14 мишенят, в середньому 6-8. Народившись, мишенята живляться молоком матері. Згодом, самиця короткий час приносить мишам їжу, поки вони не стануть самостійними.

Живлення

[ред. | ред. код]

У природі живляться дрібними комахами, червами, насіннями рослин та зерновими культурами. Хатня миша живиться картоплею, буряками, морквою, капустою, зерном, хлібними виробами.

Тверда їжа стирає й притупляє зуби, особливо різці. Через те у ссавців, які споживають тверду рослинну їжу, зуби мають особливу будову. Такі тварини вигризають їжу різцями й старанно перетирають кутніми зубами. Іклів у них немає, різці великі й гострі. Спереду вони вкриті товстим шаром емалі, через те не тупляться навіть від дуже твердої їжі. Під час гризіння різці верхньої та нижньої щелеп дотикаються і сточуються — більше з того боку, де немає емалі (або де вона тонша). Різці, хоч би як сильно сточувалися, завжди однакового розміру, бо ростуть протягом усього життя тварини.

Життя серед людей

[ред. | ред. код]

У сільських і часом у міських помешканнях оселяються миші, і створюють людям шкоду: з'їдають значну кількість харчових запасів, прогризають одяг, книжки, псують меблі.

Декоративна миша

[ред. | ред. код]

Мишей часто тримають в обмеженій кількості як домашніх тварин. Їхнє часто яскраво-руде забарвлення та тихий тоненький голос, що деколи може співати трелями, подобається людям. Для того, щоб миша не переносила інфекційні захворювання, їй роблять вакцинацію при народженні.

Дослідження миші хатньої

[ред. | ред. код]

Звичайно дослідження проводять на лінійних мишах — чистокровних породах, виведених у лабораторних умовах упродовж не менше 20 поколінь шляхом штучного добору та близькородинного схрещування (інбридингу).

Експерименти з мишами

[ред. | ред. код]

Миші — одні з небагатьох тварин, з якими проводять експерименти. Найбільше експериментів проводять з домашньою мишею, тому що її найлегше приручити. Один експеримент подано нижче.

Біологи встановили, що зниження температури тіла на 0,3 — 0,5 градуса призводить до збільшення тривалості життя самців мишей на 12 %, а самок — на 20 %.

Годівля новонароджених мишенят

Ідея провести такий експеримент виникла в Скриппсівському інституті (США) через те, що на сьогодні найнадійнішим способом продовження життя в лабораторних тварин є напівголодна дієта.

Дослідники припустили, що довголіття тварин, які сидять на голодному пайку, пов'язане з тим, що через нестачу калорій температура їх тіла занижена.

Для того, щоб перевірити це, генні інженери створили породу мишей зі зниженою температурою тіла. У цих тварин у тому відділі мозку, що контролює температуру тіла (у гіпоталамусі), активували ген, якій відповідає за вироблення тепла. У результаті «центральний термометр» організму перегрівається, помилково приймає це за сигнал про перегрів усього організму, і посилає тканинам команду «охолонути».

Штучно створені холодні миші не відрізняються від контрольних апетитом і їдять стільки ж (їх не обмежували в їжі), але живуть при цьому значно довше. Це підтвердило гіпотезу про те, що позитивний ефект обмеженого харчування пов'язаний із загальним уповільненням обміну речовин і зниженням температури тіла.

Мишей, які мають деякі ознаки обсесивно-компульсивного розладу, вивели генетики з дослідницького колективу Гоупіна Фена (Guoping Feng), професора університету Дюка (англ. Duke University). Головне, що для формування цієї патології учені позбавили мишей усього одного гена.

Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) у людей полягає в тому, що людина постійно знаходиться під дією неприємних власних думок (це називають обсесією), через які вона змушена періодично повторювати будь-які дії (компульсія). Характерний приклад такого розладу — виснажливе миття рук.

Проводячи експерименти з мишами, дослідники видалили у них ген, відомий як Sapap3. Виявили, що у таких тварин розвивалася невротична поведінка, характерна для ОКР. Ці тварини виявляли постійний неспокій про власну чистоту, безперервно чистили себе, що призводило навіть до пошкодження їх хутра і шкіри.

Учені повністю впевнилися в тому, що ця поведінка пов'язана саме зі згаданим розладом, а не, наприклад, із порушенням чутливості шкіри. Це підтвердило те, що ознаки невротичної поведінки у мишей зменшувалися після отримання лікарських препаратів, аналогічних тим, що призначають людям при ОКР.

У багатьох попередніх дослідженнях було виявлено, що основними речовинами, дисбаланс яких впливає на розвиток ДКР, є серотонін і дофамін. Проте роботи Фена і його співробітників з'ясували, що велику роль відіграє також глютамін. Сприйняття цієї речовини нервовою системою залежить від білка SAPAP3, який і виробляється під час експресії гена Sapap3.

Також з'ясували, що у мишей з проблемами Sapap3 відбуваються дефекти в стріатумі — частині мозку, що контролює низку вегетативних функцій і моторику. А це якимось чином і спричинює деякі порушення, подібні до ОКР у людини.

Ріст мишей

[ред. | ред. код]

Класифікація (підвиди і аловиди)

[ред. | ред. код]

Миші, як об'єкти творчості

[ред. | ред. код]

У світі існує багато мультфільмів і фільмів про мишей або таких, де згадуються миші.

Усна народна творчість, у якій згадуються миші

[ред. | ред. код]

Казки, де згадуються миші [Архівовано 22 травня 2013 у Wayback Machine.]

Приказки, пов'язані з мишею:

  • «Сірий, як миша» — тиха, непомітна людина.
  • «Бідний, мов церковна миша» — дуже убога людина.
  • «Попастися, як миша в пастку» — попасти у безпорадне становище.
  • «Сидіти, як миша» — дуже тихо.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Berry, R.J. (1970). «The natural history of the house mouse» (PDF). Field Studies. 3: 219–62. Retrieved 18 December 2013.
  2. Baker RO, Bodman GR, Timm RM (1994). «Rodent-Proof Construction and Exclusion Methods». / Hygnstrom SE, Timm RM, Larson GE (eds.). Prevention and Control of Wildlife Damage. University of Nebraska-Lincoln. (англ.)

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]