Очікує на перевірку

Дранка (будівництво)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Драниця (матеріал))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Попередня оббивка гладкої дощатої поверхні дранкою для кращої адгезії глини (штукатурки), Вінницька область
Дах, покритий дранкою. Замок Геделон, Йонна, Франція
Дранка в штабелі. Мармарощина, Румунія
Кріплення драниць
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дранка (значення).
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Драниця (значення).

Дра́нка[1], дрань, діал. дра́ни́ці[2] (однина — дра́ни́ця[3], драни́чина[4]) — збірне поняття «тоненькі дощечки для оббивання стін і стелі під штукатурку, для покриття дахів і т. ін.».

Дранка покрівельна

[ред. | ред. код]

Довжина дранки для покрівлі становить від 40 см до 1 м. Дранка для покрівлі менших розмірів іноді називається «тріскою» — калькою з рос. щепа, не засвідченому в подібному значенні українськими словниками[5][6][7]. Словник СУМ-11 фіксує (ілюструє назву цитатами з популярних творів у середині XX ст.) й термін скі́па[8].

По суті, дранка для покрівлі — спрощена версія ґонту,[джерело?] вона не має клиноподібного паза. Виготовляють дранку колоттям («дранням») дерев'яних цурок до 1 м довжиною. Для цієї мети використовують спеціальні інструменти: ніж з ресори, металевий клин з держаком. Колоди повинні бути добре висушеними: з вологістю не меншою, ніж 18 % — інакше готовий матеріал потріскається. Треба обирати стовбури без сучків — після висихання вони випадають і залишають діри. Для дранки використовують частіше за все сосну, ялину, осику, вільху.

На Гуцульщині дранка для покрівлі різного розміру мала окремі назви[джерело?]:

  • Посіжняк (від «сажень») — довжиною 1500—2500 см і більше, шириною 8–16 см і товщиною 1,3–1,5 см;
  • У щир (чи просто «дранка», «драниця») — довжиною 80-100 см, шириною 7–15 см, товщиною 1,2–1,3 см;
  • Румунка — довжиною 60-70 см, шириною 7–14 см, товщиною 1,2–1,3 см[9].

Кріплять дранку на дах у шаховому порядку в 2–5 шарів, з напустком як по горизонталі, так і по вертикалі[10].

За різними словниками та енциклопедіями

[ред. | ред. код]
  • Давньоруська мова успадкувала з праслов'янської назви різних побутових речей з дерева, виготовлення яких не вимагало спеціальної підготовки. До таких слів відноситься слово драниця. Це слово фіксує Висоцький Сергій Олександрович в Древнерусские надписи Софии Киевской, XII, табл. 38: «въдала… въ драниць семьсътъ гривьнъ».[11]
  • Тлумачний словник живої великоруської мови (один з найбільших словників російської мови укладений В. І. Далем у 1863 році) не вказує, що драниця в російській мові є діалектною назвою. Словник містить лексику письмової і усної мови XIX століття, термінологію і фразеологію різних професій і ремесел. Словник не нормативний, у ньому практично відсутня стилістична характеристика лексики (тільки поміти діалектизмів місцевого вживання). Більш того, цей словник визначає як розмовне дранку (не драницю).[12]
  • Електронна версія «Великої української енциклопедії» (Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво» за участі Інституту програмних систем НАН України) подає слово Дранка «драниця, дрань — покрівельний матеріал у вигляді тонких довгих дощок».[13]
  • Словник-довідник «Історія української мови» згадує слово драниця як таке, що увійшло до румунської мови (рум. draniţă) як лексичне запозичення українського походження.[14]
  • Слово драниця увійшло до румунської мови (рум. draniţă) як лексичне запозичення українського походження.[14][16]
  • Науково-популярне видання «Короткий словник маловживаних слів Коломиї та прилеглих сіл», в якому представлено близько 2000 лексем, які вживалися в період з ХІХ століття до кінця першої половини ХХ століття й частково побутують і сьогодні на теренах Коломийщини. Словник описує так слова: «Драниця, -і, дранка, — тонкі смужки хвойної породи, позбивані квадратами навхрест, які використовують для замащування глиною стелі; полатана сорочка».[17]
  • «Драниці — тонкі дощечки для покрівлі будинків; дранка — зношена сорочка».[18]
  • Словник української мови в 11 томах пояснює драниця, драниці як діалектне, якому відповідає категорія дранка, а дранку відображує з двома значеннями: збірне ДРАНКА1 в двох (теж в двох) значеннях «Тоненькі дощечки для оббивання стін і стелі під штукатурку, для покриття дахів і таке інше» та «Кожна з таких дощечок», і як розмовне ДРАНКА2 «драний, протертий, зношений одяг, постіль і так далі».

Штукатурна дранка

[ред. | ред. код]
  • Штукатурна дранка — рейки, які використовують для обрешітки дерев'яних стін перед тинькуванням — щоб ліпше тримався розчин[1]. Сировиною для виробництва слугують деревні відходи: обаполи, обрізки фанери. У такій дранці допускаються зрощені з деревиною сучки (діаметром до 10 мм) і також отвори від випалих сучків. Бруски розпилюють або розколюють уздовж волокон на спеціальній машині. Товщина дранки 2…3 мм, ширина — 15…20 мм, довжина 70…100 см. Форма реалізації штукатурної дранки — або в зв'язках по 100 шт. або у вигляді ґрат, покладених у пакети по 10 м² у кожному[21].

Див. також

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ґонт і дранка


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Дранка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Драниці // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. ↑ Драниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ↑ Драничина // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Т. 1. — С. 440.
  5. ↑ Тріска // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. ↑ Тріска // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Т. 4. — С. 285.
  7. ↑ Щепа // Русско-украинский политехнический словарь. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 14 грудня 2016.
  8. ↑ Скіпа // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  9. ↑ Михайло Матійчук. Традиційні покрівельні техніки на Гуцульщині // Вісник Львівського університету. Серія історична. — Львів, 2010. — Вип. 45. — С. 463-495. Архівовано з джерела 14 серпня 2018. Процитовано 8 лютого 2019.
  10. ↑ Деревянные конструкции кровли — краткий обзор различных вариантов и технология укладки дранки. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 14 грудня 2016.
  11. ↑ Німчук Василь Васильович Лексика давньоруського побуту. Доступ: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine25-14.pdf (стор.: 1)
  12. ↑ Тлумачний словник живої великоруської мови. Джерело: https://books.google.com.ua/books?id=2KtiRSUTRMEC&pg=PA448&lpg=PA448&dq=драниця+чи+дранка&source=bl&ots=VoVdpIcV55&sig=ACfU3U1917UwTOuV8t2kM2uxq1vdwn7ikw&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwj_s_774rX6AhXt-SoKHSxwBbQ4ZBDoAXoECAMQAw#v=onepage&q=драниця%20чи%20дранка&f=false
  13. ↑ Електронна версія «Великої української енциклопедії» Доступ (для пошуку необхідно вручну ввести слово дранка) https://vue.gov.ua/Дранка
  14. ↑ а б Історія української мови: словник-довідник / ідея, упорядкування та окремі статті В. В. Денисюка. — Умань: Візаві, 2013. — 387 с. Доступ: https://dspace.udpu.edu.ua/bitstream/6789/3462/1/IUM_dovidnyk.pdf (стор.: 353)
  15. ↑ Лесюк Μ.П. Розмовно-маргінальна лексика української мови та її лексикографічне опрацювання. (стор.:19) / Український мовно-інформаційний фонд НАН України · Мовознавство: науково-теоретичний журнал Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН Доступ: https://movoznavstvo.org.ua/vsi-nomera-zhurnalu/83-2007-6-listopad-gruden/642-lesiuk-p-rozmovno-marhinalna-leksyka-ukrainskoi-movy-ta-ii-leksykohrafichne-opratsiuvannia.html
  16. ↑ Західнополіська діалектологія: навч. посіб. з регіон. діалектології для студ. спец. Укр. мова та літ. / Григорій Львович Аркушин. Луцьк: Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. 257 с. ISBN 978-966-600-5 (серія) ISBN 978-966-600- Доступ: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/2835/1/West_dialect.pdf (Див.розділ "Українізми в мовах світу " стор.: 195.)
  17. ↑ Василь Нагірний, Ольга Русакова. КОРОТКИЙ СЛОВНИК маловживаних слів Коломиї та прилеглих сіл. — Коломия 2016 (стор.:22)
  18. ↑ Письменники Західної України 30-50-х років XIX ст. Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький, Микола Устиянович, Антін Могильницький, Іван Гушалевич, Олександр Духнович. — К., 1965. — С. 628—643. Доступ: http://litopys.org.ua/zahpysm/zah28.htm
  19. ↑ Дранка1 // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  20. ↑ Драниця // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  21. ↑ Покрівельні матеріали. Шашки для підлоги. Штукатурна дранка. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 14 грудня 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дранка_(будівництво)&oldid=43012928