Дрелів
Село
_-_Drel%C3%B3w-Horodek_gmina_Drel%C3%B3w_powiat_bialski_woj._lubelskie_ArPiCh_A-268.JPG)
Координати 51°55′00″ пн. ш. 22°53′00″ сх. д. / 51.91667° пн. ш. 22.88333° сх. д.
|
Дрелів[2][3] (або Дреглів[2], Дрелюв пол. Drelów) — село в Польщі, у гміні Дрелів Більського повіту Люблінського воєводства. Населення — 938 осіб (2011[1]).
1607 року вперше згадується православна церква в урочищі Городок біля Дрелева, а 1635 року — вже про церкву в самому Дрелеві[2].
У часи входження до складу Російської імперії належало до Радинського повіту Сідлецької губернії[4]. За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали лише греко-католики, усе населення розмовляло українською мовою[4]. 1875 року, під час ліквідації російською владою греко-католицької Холмської єпархії, коли селяне-уніяти не захотіли віддати церкви православному священникові, відділ російських солдатів почав стріляти й убив та поранив кільканадцять осіб[5].
Після захоплення Холмщини влітку 1915 року австро-угорськими військами та російської евакуації місцевого українського православного населення вглиб Російської імперії, польські легіонери 15 серпня 1915 року перетворили православну церкву на римо-католицький костел[5].
У 1917—1918 роках у селі діяла українська школа, заснована 18 грудня 1917 року, у якій навчалося 23 учні, учитель — С. Рощинський[3].
У міжвоєнні 1918—1939 роки польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші перетворила місцеві православні церкві в Дрелеві та урочищі Городок на римо-католицькі костели[2].
У 1921 році село входило до складу гміни Загайки Радинського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[6].
За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 109 будинків та 592 мешканці, з них[6]:
- 293 чоловіки та 299 жінок;
- 129 православних, 439 римо-католиків, 24 юдеї;
- 44 українці, 526 поляків, 22 євреї.
У Дрелеві на сільському цвинтарі похований Олександр Мартинець - козак 1-ї Запорізької дивізій Армії УНР.
У 1975—1998 роках село належало до Білопідляського воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 494 | 98 | 349 | 47 |
| Жінки | 444 | 86 | 262 | 96 |
| Разом | 938 | 184 | 611 | 143 |
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б в г Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 139-140.
- ↑ а б Жук А. Сторінка з недавнього минулого Підляшшя // Краківські вісті. — 01.04.1941. — Число 70. — С. 3-4. Архівовано з джерела 1 лютого 2020. Процитовано 29 жовтня 2022.
- ↑ а б Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 373. (рос. дореф.)
- ↑ а б І. К. Знищеннє українських земель // Вістник Союза визволення України. — Відень, 24.10.1915. — Число 39-40. — С. 1-2.
- ↑ а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 91. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дрелів
- Дрелів с. www.pslava.info. Прадідівська слава.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
