Перейти до вмісту

Дрогобицький коледж нафти і газу

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Дрогобицький нафтовий технікум)
університет
Дрогобицький коледж нафти і газу
ДНТ
Герб
Герб
Вид з вулиці Грушевського на навчальний корпус коледжу. Праворуч каплиця Божої матері з Ісусом на руках.
Вид з вулиці Грушевського на навчальний корпус коледжу. Праворуч каплиця Божої матері з Ісусом на руках.
Вид з вулиці Грушевського на навчальний корпус коледжу. Праворуч каплиця Божої матері з Ісусом на руках.
Країна  Україна
Місто Дрогобич
Засновано

20 січня  1945

Наказом № 58 Народного Комісара нафтової промисловості М.Байбакова
Акредитація: I-II рівня
Ректор Хомош Юрій Степанович
Студентів: 1600
Аспірантів: 3
Випускники Категорія:Випускники Дрогобицького коледжу нафти і газу
Сайт: http://www.dkng.net.ua/
Адреса: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Грушевського, 57
Зображення на стіні спортивного залу коледжу.

«Дрого́бицький ко́ледж на́фти і га́зу» (до 2012 — Дрого́бицький на́фтовий те́хнікум) — державний заклад вищої освіти України.

Розташування

[ред. | ред. код]

Нафтовий технікум розташований у м. Дрогобич, вул. Грушевського, 57. Директором технікуму до 2013 був Янів Павло Петрович, випускник цього ж навчального закладу 1967 р., з 2013 до 2021 директором технікуму був Баб'як Мирон Михайлович[1], у 2021 році в. о. директора — Лепак Юрій. З грудня 2021 року коледж очолив Хомош Юрій Степанович.

Історія та сучасність

[ред. | ред. код]

Дрогобицький коледж нафти і газу заснований як Дрогобицький нафтовий технікум 20 січня 1945 року наказом № 58 Народного Комісара нафтової промисловості. За час свого існування навчальний заклад підготував понад 20 тисяч спеціалістів для нафтової, газової, нафтопереробної промисловості.

Перший випуск спеціалістів відбувся у 1948 році.

Враховуючи збільшення потреб в спеціалістах для нафтових підприємств Прикарпаття, у 1953 році було відкрите вечірнє відділення з філіалом у м. Бориславі, на якому велась підготовка спеціалістів без відриву від виробництва з спеціальностей: «Експлуатація нафтових і газових свердловин» та «Технологія нафти й газу».

1957 року до Дрогобицького нафтового технікуму був приєднаний Львівський нафтопромисловий технікум.

1958 року було відкрите заочне відділення, на якому велась підготовка спеціалістів з спеціальностей «Буріння нафтових і газових свердловин», «Експлуатація нафтових і газових свердловин», «Обладнання нафтових і газових промислів» та «Хімічна технологія нафти й газу».

1959 року був відкритий Долинський філіал вечірнього відділення, на якому проводилась підготовка спеціалістів з спеціальностей: «Експлуатація нафтових і газових свердловин», «Обладнання нафтових і газових промислів» та «Планування на підприємствах нафтової й газової промисловості».

В зв'язку із зменшенням кількості вступників на вечірнє відділення з числа працівників нафтовидобувних та бурових підприємств в 1973 році був закритий Бориславський філіал, а в 1975 році і Долинський філіал.

1997 року Дрогобицький нафтовий технікум отримав ліцензію на право підготовки фахівців на рівні кваліфікаційних вимог до молодшого спеціаліста за спеціальностями «Економіка підприємства» та «Експлуатація газонафтопроводів і газонафтосховищ».

В даний час у технікумі проводиться підготовка фахівців практично з усіх спеціальностей для нафтогазовидобувної та переробної промисловості.

Відповідно до рішень ДАК від 26 грудня 2006 року, протокол № 64, Міністерством освіти і науки України визнано Дрогобицький нафтовий технікум акредитованим за статусом вищого навчального закладу першого рівня з видачею сертифікату про акредитацію серія РД-І № 143345 та ліцензії серія АВ № 482982 на право надання освітніх послуг пов'язаних з одержанням вищої освіти на рівні кваліфікаційних вимог до молодшого спеціаліста.

У 2012 році перейменовано Дрогобицький нафтовий технікум у Державний вищий навчальний заклад «Дрогобицький коледж нафти і газу» наказом № 870 Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 02.08.12 р.

Спеціалізація та спеціальності

[ред. | ред. код]

Підготовка студентів денної та заочної форми навчання здійснюється як за контрактом, так і за державним замовленням.

Список спеціальностей:

  • обслуговування і ремонт нафтових і газових промислів;
  • переробка нафти і газу;
  • буріння нафтових і газових свердловин;
  • експлуатація нафтових і газових свердловин;
  • монтаж, обслуговування засобів і систем автоматизації технологічного виробництва;
  • розвідування нафтових та газових родовищ;
  • експлуатація газонафтопроводів і газонафтосховищ;
  • економіка підприємства.

Коледж працює у комплексі з Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу, Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут» та Українським державним хіміко-технологічним університетом м. Дніпропетровська. На базі коледжу відкрито навчально-консультаційний пункт Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Тут випускники, не полишаючи стін рідного закладу, продовжують навчання у ВНЗ IV рівня акредитації здобувають вищу освіту. Найкращі випускники зараховуються в університети за скороченим терміном навчання. Підготовка фахівців здійснюється на базі основної і повної середньої освіти на денній, заочній і екстернальній формах навчання.

Колектив

[ред. | ред. код]

У технікумі працює близько сотні викладачів високої кваліфікації, з них: 46 — вищої категорії, 7 — викладачів-методистів, 4 кандидати наук, 3 — аспіранти.

На денному та заочному відділеннях навчаються усього близько 1600 студентів. Щороку технікум приймає на навчання 360 першокурсників.

Відомі випускники

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Дрогобицький коледж нафти і газу очолив професор Баб'як. Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 2 квітня 2014.
  2. Владика Ігор Возьняк, ЧНІ Архієпископ Львівський [Архівовано 9 червня 2017 у Wayback Machine.] // Біографії єпископів.
  3. Ханас В. Ігор (в миру — Возняк Ігор) // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 675. — ISBN 966-528-197-6.

Посилання

[ред. | ред. код]