Перейти до вмісту

Багате (Ізмаїльський район)

Координати: 45°24′28″ пн. ш. 28°56′13″ сх. д. / 45.40778° пн. ш. 28.93694° сх. д. / 45.40778; 28.93694
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Дунай (Багате))
село Багате
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Ізмаїльський район Ізмаїльський район
Тер. громада Саф'янівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA51080090020052903 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 21 листопада 1806
Колишня назва Долукьой
Населення 3977
Площа 4,9 км²
Густота населення 811,63 осіб/км²
Поштовий індекс 68671
Телефонний код +380 4841
Географічні дані
Географічні координати 45°24′28″ пн. ш. 28°56′13″ сх. д. / 45.40778° пн. ш. 28.93694° сх. д. / 45.40778; 28.93694
Середня висота
над рівнем моря
14 м
Водойми Катлабуг
Місцева влада
Адреса ради 68670, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с. Саф’яни, вул. Грушевського, 85
Карта
Багате. Карта розташування: Україна
Багате
Багате
Багате. Карта розташування: Одеська область
Багате
Багате
Мапа
Мапа

CMNS: Багате у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Бага́те (в 1806—1947 — Долукьой (Дулукей, Долукей, Долукой, Долукіой, Долакой; з тур. Ölü Köy)) — село Саф'янівської сільської громади в Ізмаїльському районі Одеської області України. Населення становить 3977 осіб.

У селі дуже велика болгарська община.

Поблизу Багатого розташований ландшафтний заказник місцевого значення «Лунг».

Історія

[ред. | ред. код]

У серпні 2014, у рамках політики декомунізації України і в пам'ять про жертв голодомору 1946—1947, в селі повалено пам'ятник Леніну.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 4149 осіб, з яких 2006 чоловіків та 2143 жінки.[1]

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 3974 особи.[2]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
болгарська 74,93 %
молдовська 11,04 %
російська 8,32 %
українська 5,03 %
гагаузька 0,3 %
білоруська 0,03 %
румунська 0,03 %

Спорт

[ред. | ред. код]

«Дунай» — любительський футбольний клуб із села Багате. Учасник чемпіонату Одеської області з футболу 2011[4]. Виступає на стадіоні «Дунай».

Футбольну команду «Дунай» створено 1957 року під керівництвом тренера Федора Картеляна, але вона провела тільки один турнір в районному центрі Ізмаїлі й припинила існування. Відновлена 1960 року під керівництвом тренера Степана Дукова. У 1968 році колектив виграв Кубок Ізмаїльського району, у 1970 — кубок «Чемпіон району». Хлопці 1989—1990 р.н. у 2002 році посіли 2-ге місце в чемпіонаті області в турнірі «Шкіряний м'яч». З 1991 року клуб «Дунай» 12 разів вигравала Кубок Ізмаїльського району і 14 разів здобувала Кубок чемпіонів району[5].

Команда грає на стадіоні «Дунай». На цій арені професіональний клуб «СКАД-Ялпуг» Болград проводив деякі ігри чемпіонату України серед аматорів, а також у рамках першого попереднього етапу Кубка України 2010/11 приймав «Скалу» Стрий (1:2).

Видатні земляки

[ред. | ред. код]

Нагороджені орденами

[ред. | ред. код]

орденом Леніна:

  • Терпан Дмитро Володимирович
  • Шишман Василь Семенович
  • Миколаєва Марія Георгієвна
  • Владинов Михайло Олексійович

Жовтневої революції:

  • Греков Іван Георгійович
  • Греков Павло Іванович
  • Терпан Дмитро Володимирович

Червоного прапору Праці:

  • Арнаут Єфим Петрович
  • Білокінь Юрій Федорович
  • Станкова Марія Філіповна
  • Карталян Микола Іванович
  • Картелян Іван Дмитрович
  • Куцарь Федір Георгійович
  • Переверза Федір Георгієвич

Знак Пошани:

  • Димова Наталя Петрівна
  • Делі Єфим Яковлевич
  • Переверза Іван Георгієвич
  • Греков Георгій Іваночив
  • Білокінь Юрій Федоровчи
  • Арнаут Єфим Семенович
  • Владинов Михайло Олексійович

За трудову доблесть:

  • Градинар Михайло Яковлеич
  • Делі Єфим Якович
  • Димова Наталя Петрівня
  • Мунтян Іван Дмитрович
  • Мунтян Дмитро

Орден слави ІІІ ступеня:

  • Стойков Яків Федорович.
  • Дамаскін Іван Яковлевич

Довгожителі

[ред. | ред. код]

Однією з найстарших в селі є довгожителька Ганна Грекова. Вона народилася в 1911 році. В її сім'ї було 18 дітей, з яких вижило лише шість.

Івану Безрукову 21 січня 2014 року виповнилося 95 років.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  4. Чемпионат Одесской области. Все результаты матчей 1-го круга (odessa-sport.info) [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. (рос.) Дані про клуб на сторінці izmail-tour.com [Архівовано 18 липня 2017 у Wayback Machine.]

Література

[ред. | ред. код]
  • О Куликов, И. Куликова, Е. Куликова. История и люди. Богатое. Харьков. 2016.