Евеліна Белюц

Евеліна Белюц (Белюць)
Евеліна Белюц (Белюць)
Псевдо	Евеліна (Ліна) Гвать
Народилася	1940; Новоград-Волинський, Житомирська область, Україна
Громадянство	Словаччина
Національність	українка
Місце проживання	Словаччина
Діяльність	співачка, актриса, радіоведуча, продюсер
Alma mater	Київська середня спеціалізована музична школа-інтернат імені Миколи Лисенка,Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
У шлюбі з	Олексій Койфман; Іван Гвать
Нагороди
	; ; ;

Евеліна (Ліна) Белюц (Белюць), у шлюбі Гвать; псевдонім Галина Мовчан (1940, Новоград-Волинський, Житомирська область, Україна) — співачка, акторка, викладачка, радіоведуча і продюсерка української служби Радіо Свобода, діаспорянка. Одна з найвідоміших естрадних виконавиць української діаспори.

Життєпис

Народилася у 1940 в Новоград-Волинському на Житомирщині.

Ще під час навчання у школі дуже гарно співала, помічена викладачами Київської музичної школи імені Лисенка і отримала пропозицію там вчитися, а по закінченні запрошена до консерваторії.

Евеліна намагалася вступити без жодних рекомендацій, прагнучи самостійності. Але вступити не вдалося, і згодом вона стала студенткою столичного театрального інституту імені Карпенка-Карого.

Закінчивши навчання, поїхала у Чернівці. Вступила в шлюб з Олексієм Койфманом, народила доньку.

14 років працювала у Чернівецькому музично-драматичному театрі імені Ольги Кобилянської і в обласній філармонії, викладала в Чернівецькому університеті.

Еміґрація до США

У 1979 році разом з родиною чоловіка переїхала до США.

Вже на п'ятий день перебування у країні знайшла українську редакцію радіо «Свобода» і влаштувалась радіоведучою.

"Мене одразу взяли на роботу. Спочатку вільним співробітником, а з 1984 — на постійну роботу. Щовечора, виходячи в ефір, прості слова: «Говорить радіо „Свобода!“ я в першу чергу говорила до тих, кого знала в Україні: до мами, сестри, вітчима, до своїх земляків. А коли пізніше поверталася додому, перш за все відвідувала три місця: клен, який посадила ще школяркою у 13 років, першу школу, в якій пішла у початковий клас, та пам'ятник Лесі Українці. У кожному інтерв'ю підкреслювала своє українське коріння і те, що місце мого народження — це батьківщина геніальної поетеси…»

Працюючи на радіо, Евеліна Белюц не полишила сцену: з композитором Леонідом Вербицьким створила естрадний ансамбль, який об'їздив з гастролями США і Канаду.

Композитор Вербицький був акомпаніатором, чоловік Белюц — конферансьє і режисером концертів, а ще вона з чоловіком показувала сцени з вистав Марка Кропивницького.

Робота у Мюнхені та Празі

Після Нью-Йорку Евеліна Белюць працює продюсеркою української служби радіо «Свобода» у штаб-квартирі «Вільна Європа» у Мюнхені, у київському бюро радіо «Свобода» та у Празі.

Вдома її знали як Галину Мовчан — ще на початку роботи в США довелося взяти псевдонім, аби не привертати увагу комуністичного режиму до рідних, які залишилися у Новограді-Волинському. На радіо познайомилась з Іваном Гватем і одружилася з ним, змінивши прізвище.

Переїзд до Соваччини

Врешті переїхала до Словаччини, де проживає нині.

З 2003 року на пенсії. Співпрацює з «Союзом русинів-українців Словацької республіки».

Евеліна Белюц ніколи не втрачала зв'язок з рідною землею, часто приїжджала і до Новограда-Волинського, і до Чернівців.

Пісенна творчість

У 1982 році вийшла платівка Евеліни Белюць «Мереживо кохання»^[1], на якій були записані пісні Володимира Івасюка^[2] та поезії Ліни Костенко^[3], трохи пізніше — касета з піснями Леоніда Вербицького «Слід на землі»^[4]. Є серед них і знаменита пісня «Лелеки»^[5]. Цей запис був у кожному домі українських емігрантів.

Нагороди

Орден княгині Ольги ІІІ ступеня (Україна, 22 серпня 2020) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету України, розвиток міждержавного співробітництва, плідну громадську діяльність^[6].

Джерела

Золотий фонд української естради. Евеліна Белюц [Архівовано 30 квітня 2020 у Wayback Machine.]

Посилання

Примітки

↑ Евеліна Белюць ‎– Мереживо кохання = Lace Of Love. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 5 квітня 2020.
↑ Володимир Івасюк — пісні, біографія. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 5 квітня 2020.
↑ Вірші Ліни Костенко. OnlyArt. Архів оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 5 квітня 2020.
↑ Леонід Вербицький — пісні, біографія. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 5 квітня 2020.
↑ Михайло Мінський — Лелеки
↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №341/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 24 серпня 2020.

[1] Евеліна Белюць ‎– Мереживо кохання = Lace Of Love. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 5 квітня 2020.

[2] Володимир Івасюк — пісні, біографія. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 5 квітня 2020.

[3] Вірші Ліни Костенко. OnlyArt. Архів оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 5 квітня 2020.

[4] Леонід Вербицький — пісні, біографія. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 5 квітня 2020.

[5] Михайло Мінський — Лелеки

[6] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №341/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 24 серпня 2020.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]