Електродетонатор
Електродетонатор (рос.электродетонатор, англ. electric blasting cap, electric detonator; нім. Elektrozünder m, Sprengzünder m) — засіб висаджування, призначений для ініціювання заряду вибухової речовини (ВР), що спрацьовує під дією електричного струму.
Складається з електрозапалювача, капсуля-детонатора з наважкою первинної і вторинної ВР зі стовпчиком флегматизатора (уповільнюючого складу), вкритого шовковою сіткою, зібраних у спільній гільзі з пластиковою пробкою в її усті.
За швидкістю дії розрізняють ЕД:
- миттєвої дії — 2-6 мс,
- короткосповільненої — 25-250 мс і
- уповільненої 0,5-10 с.
За чутливістю до сторонніх струмів розрізняють ЕД: нормальної чутливості, зниженої чутливості та нечутливі (блискавкостійкі).
За конструктивним оформленням і призначенням — загального призначення, для сейсморозвідки, для торпедування нафтових свердловин та ін. цілей.
За умовами застосування — в сухих і обводнених місцях, залежно від ступеня безпеки шахт за газом і пилом.
На вибухових роботах ЕД застосовують як для одиночного, так і групового висадження. У електровисаджувальних ланцюгах (електровибухових мережах) при груповому висаджуванні використовують 3 типи з'єднань ЕД: послідовне, паралельне і змішане. Перевірку ЕД на опір перед роботою проводять лінійним містком, включення ЕД здійснюється приладами висадження і джерелами струму.
- Електродетонатор запобіжний — електродетонатор, який не викликає займання метано-повітряної та пилогазової суміші. Призначений для застосування у шахтах небезпечних за газом та пилом.
- Електродетонатор термостійкий (ТЕД) — спеціальний електродетонатор, призначений для підривання при температурі навколишнього середовища понад 100°C.
У військах використовуються електродетонатори типу ЕДП і ЕДП-р.[1] Призначені для підривання як на повітрі так і під водою.
Складається з КД № 8А, в дульці якого закріплений ЕЗП з платино-іридієвим місточком розжарювання. Проводи в пластикатовій ізоляції мають довжину 1 м. У варіанті ЕДП-р кінцева частина детонатора обладнана втулкою з різьбою для його закручування в запальне гніздо зарядів та мін.
| Опір в холодному стані | 0,9 — 1,5 Ом |
| Опір в нагрітому стані | 2,5 Ом |
| Мінімальний струм спалахування | 0,4 А |
| Безпечний струм | 0,18 А |
| Розрахунковий струм підриву (паралельне з'єднання) | постійний – 0,5 А змінний 1,0 А |
| Розрахунковий струм підриву (послідовне з'єднання) | постійний – 1,0 А змінний 1,5 А |
- ↑ Інженерна підготовка: навчальний посібник. — Львів : Національна академія сухопутних військ, 2016. — С. 367—369. — 552 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.