АЕС Емсланд
| АЕС Емсланд нім. Kernkraftwerk Emsland | |
|---|---|
 Емсландська АЕС | |
| Країна |  Німеччина  |
| Адмінодиниця | Лінген |
| Місцезнаходження | Німеччина, Нижня Саксонія |
| Початок будівництва | 10 серпня 1982 року |
| Початок експлуатації | 20 червня 1988 року |
| Кінець експлуатації | 15 квітня 2023 |
| Організація | KKW Lippe-Ems |
| Технічні параметри | |
| Кількість енергоблоків | 1 |
| Тип реакторів | PWR |
| Реакторів в експлуатації | 1 |
| Генеруюча потужність | 1400 МВт |
| Інша інформація | |
| Сайт | Вебсторінка RWE |
 | |
 АЕС Емсланд у Вікісховищі | |
АЕС Емсланд (нім. Kernkraftwerk Emsland) — колишня атомна електростанція в Німеччині з одним енергоблоком потужністю 1400 МВт. Знаходиться біля міста Лінген району Емсланд землі Нижня Саксонія. 87,5% належать RWE, решта — E.ON.
15 квітня 2023 року в рамках відмови від ядерної енергетики її було виведено з експлуатації [1][2].
АЕС була запланована та побудована на початку 1980-х років на заміну закритої в 1979 році Лінгенської АЕС, що знаходиться північніше як і Емсландська газова електростанція. Реактор вперше досяг критичності 14 квітня 1988 року, а комерційна експлуатація розпочалася 20 липня 1988 року. Тип реактору — Konvoi, що є четвертим поколінням водо-водяних ядерних реакторів у Німеччині. В реакторі знаходиться 193 тепловидільних збірок загальною вагою важких металів в 103 тонни. Генеруюча потужність реактору — 1 400 МВт (брутто), з них 71 МВт використовується для власних потреб АЕС і в електромережу поступає 1 329 МВт. Остаточне закриття Емсландської АЕС заплановане на 2020 рік.
У грудні 2002 року в зоні АЕС було введено в експлуатацію Лінгенське тимчасове сховище ядерних відходів. Там зберігаються використанні тепловидільні збірки в спеціальних контейнерах, допоки їх не можна буде перемістити в могильник ядерних відходів, який федеральний уряд має підготувати до щонайпізніше 2030 року.[3] У тимчасовому сховищі знаходиться 130 контейнерів, що загалом містять 1 250 тон важких металів.[4] Сховище має бетоні стіни товщиною в 1,20 метра та бетонний дах товщиною в 1,30 метра для захисту від зовнішніх впливів, таких як землетруси, вибухи чи падіння літаків.
АЕС має один енергоблок:
| Енергоблок[5] | Тип реактору | Нетто- потужність |
Брутто- потужність |
Початок будівництва | Синхронізація з електромережею |
Комерційна експлуатація |
Закриття |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Emsland (KKE) | Водо-водяний ядерний реактор (PWR) | 1329 МВт | 1400 МВт | 10.08.1982 | 19.04.1988 | 20.06.1988 | 15.04.2023 |
- ↑ Handelsblatt.com: „Atomkraft konnte die Versprechungen nie einlösen“ – Deutschland beendet das Kernkraft-Zeitalter (german), April 2023
- ↑ Tagesschau.de: Nukleare Risiken bleiben (german), April 2023
- ↑ Bundesamt für Strahlenschutz: Dezentrale Zwischenlager [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.], gesehen am 24. April 2010.(нім.)
- ↑ Deutsches Atomforum e. V.: Kernenergie - Aktuell 2007, Kapitel Zwischenlager/Transporte. Berlin, September 2007.(нім.)
- ↑ Дані про ядерний реактор Емсландської АЕС. МАГАТЕ. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 26 червня 2011 року.(англ.)
| Закриті | THTR-300 · Бібліс · Брокдорф · Брунсбюттель · Вюргассен · Грайфсвальд · Графенрайнфельд · Гронде · Гундреммінген · Емсланд · Ізар · Крюммель · Карлсруе (БДР Карлсруе · КЯУОН Карлсруе) · Лінген · Мюльгайм-Керліхська · Неккарвестгайм · Обріґгаймська · Райнсберзька · Унтервезерська · Штаде · Філіппсбург · Юліхська ЕАЕС |
|---|---|
| Демонтовані | |
| Нереалізовані | BASF · Бад-Брайзігська · Боркенська · Вільська · Гаммська · Емденська · Калькарська · Нойпотцька · Пфаффенгофська · Фанумська · Штендальська |
| Мапа | Мапа розташування атомних електростанцій у Німеччині 
|
