Ернест Томпсон Сетон

Ернест Томпсон Сетон
Ім'я при народженні	англ. Ernest Evan Thompson
Псевдонім	Thompson-Seton
Народився	14 серпня 1860(1860-08-14)[…] Саут-Шилдс, Тайн-енд-Вір, Англія, Сполучене Королівство
Помер	23 жовтня 1946(1946-10-23)[…] (86 років) Сетон Вілледжd, Нью-Мексико, США
Громадянство	Канада США
Діяльність	натураліст, письменник, сценарист, есеїст, науковий ілюстратор, митець, дитячий письменник
Alma mater	Академія Жуліана і Jarvis Collegiate Instituted
Мова творів	англійська
Роки активності	1886 — 1946
Magnum opus	Teachers' manual of bird-life; a guide to the study of our common birdsd, Bird-life; a guide to the study of our common birdsd і Bird-Lore, Volume Id
Членство	Канадська королівська академія мистецтвd і Американська академія мистецтв та літератури
У шлюбі з	Grace Gallatin Seton Thompsond
Автограф
Нагороди	член Королівської канадської академії мистецтвd Медаль Даніеля Жиро Елліота (1928) нагорода «Срібний бізон»d медаль Джона Берроузаd (1927)
Сайт: etsetoninstitute.org
Ернест Томпсон Сетон у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Ерне́ст Томпсон Сето́ народився (14 серпня 1860— 23 жовтня 1946) в Англії, в невеликому містечку Саус-Шільдсе. Творець навчально-виховної програми «Життя в природі по-індіанськи» (1902).

Життєпис

Дитячі роки

Предки Ернеста Сетона-Томпсона мали шотландське походження, належали до старовинного роду. Предки письменника захоплювались мисливством, зокрема, в сім'ї існував переказ, про лорда Сетона, пристрасного мисливця, який убив у тому ж XVIII столітті останнього вовка на Британських островах. Батько майбутнього письменника мав чималий статок, будучи власником близько десяти суден, які перевозили товар в усі кінці світу. В родині було чотирнадцять дітей, сім'я жила в достатку. Сетон-Томпсон був наймолодшим, десятою дитиною.

Сетон на початку письменницької кар'єри

Сетон-Томпсон оселився в Манітобі й повернувся до своєї улюбленої справи — письменництва, він пише, публікує багато статей про тварин, а в 1886 році виходить його перша книга «Ссавці Манітоби», після якої невдовзі й з'явилася низка інших видань наукового характеру, зокрема з орнітології. У 1890 році Сетон-Томпсон отримав у Парижі премію за картину «Сплячий вовк».

Сетон-Томпсон першим у світі написав оповідання, головними героями яких були справжні звірі і птахи. З великою любов'ю, правдиво і захоплююче він змалював їхню поведінку і вчинки, часто в драматичних ситуаціях.

У 1898 році Сетон-Томпсон видав книжку "Тварини, яких я знав" , яка змусила заговорити про нього як про письменника, котрий знову відкрив для людини світ тварин. Услід за нею з'явилися такі книжки, як: "Доля гнаних" (1901), "Тварини-герої" (1905), "Дикі тварини у себе вдома".Але тварини були не єдиним захопленням Сетона-Томпсона. Іншою його пристрастю були індіанці, їх побут, їхня "лісова наука" Письменник глибоко захоплювався тим, як індіанці, чиє життя минало в лісах, серед дикої природи, вміли читати її, мов відкриту книжку, проникаючи в усі її таємниці Вивченню їхнього життя він присвятив багато років.

Це все знайшло відображення в книжках Сетона-Томпсона, які були не менш відомими, ніж його розповіді про тварин. Серед цих книжок були: "Берестяний сувій індіанців" (1907), "Книга лісової науки й індіанських премудрощів" (1912), "Підручник лісовика" (1912), "Євангеліє червоношкірого" (1938). До книжок про індіанців відносять також і книжку "Рольф у лісах" (1911).

У 1917 році в Катеринославі видавництво «Слово» друкує оповідання «Зайцеві пригоди» в перекладі Михайла Кривинюка. Наступного року в тому ж видавництві виходить збірка оповідань «Бінго. Історія мого собаки» в перекладі дружини Михайла Кривинюка Ольги Косач-Кривинюк. Окрім того, того ж 1918 року виходять ще чотири переклади Сетона-Томпсона: «Вулі, чабанський пес» та «Подорож дикої качки» Ю.Сірим у видавництві «Українська школа», «Лобо, король вовків на Курумпо» та «Наші приятелі. Оповідання про собак» М. Бейєром у полтавському видавництві.

У 1919 році виходить друком оповідання «Сірий ведмідь Ваб» у перекладі П. Макаренка в полтавському видавництві «Зірка». Того ж року переклад оповідань «Зайцеві пригоди» перевидало харківське видавництво «Рух».

У 1925 році естафету перекладів творів Е. Сетон-Томпсона переймають київські видавництва: «Культур-Ліга» та «Час» .

У 1928 році друкувати твори Сетон-Томпсона береться харківське видавництво «Книгоспілка».

1929 року видавництво «Час» видає ще один переклад оповідань Е. Сетон-Томпсона «Мої знайомі» з авторськими ілюстраціями. Не лишається осторонь у цьому перекладацькому процесі й видавництво «Центрвидав», надрукувавши у 1930 році переклад оповідання «Ведмежа Джонні».

1958 року українською мовою, у перекладі Л. Солонька, було видано книжку «Маленькі дикуни» (Державне видавництво дитячої літератури УРСР). Згодом ця книга декілька разів перевидавалася. 2012 року «Маленьких дикунів» випустило видавництво «Темпора».

Бібліографія

• Сетон-Томпсон Е. Зайцеві пригоди (Оповідання для дітей) / Ернест Сетон-Томпсон. Пер. М. Кривинюк. — Катеринослав: «Слово», 1917. — 20 с.
• Сетон-Томпсон Е. Бінго. Історія мого собаки / Ернест Сетон-Томпсон. Пер. О. Кривинюк. Іл: М. Погрібняк. — Катеринослав: «Слово», 1918. — 20 с.
• Сетон-Томпсон Е. Подорож дикої качки / Т. Сетон; пер. Ю. Сірий. — К.: Українська школа, 1918. — 15 с.
• Сетон-Томпсон Е. Літун № 2590 / Ернест Сетон-Томпсон. Пер. Гр. З-ва. — Харків: «Книгоспілка», 1930. — 28 с. [Архівовано 12 березня 2022 у Wayback Machine.]
• Маленькі дикуни / Е.Сетон-Томпсон; пер. з англ. Л. Солонька; К.: Дитяча література УРСР, 1958.— 494 с. [Архівовано 13 травня 2015 у Wayback Machine.]
• Вінніпезький вовк / Е.Сетон-Томпсон; пер. з англ.; мал. С.Артюшенка.— К.: Веселка, 1990. — 278с.

Посилання

• Сетон-Томпсон Ернест // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 520. — ISBN 966-692-744-6.
• Твори письменника [Архівовано 13 травня 2015 у Wayback Machine.] в електронній бібліотеці «Чтиво».