Перейти до вмісту

Жилинці (Хмельницький район)

Координати: 49°16′11″ пн. ш. 26°52′55″ сх. д. / 49.26972° пн. ш. 26.88194° сх. д. / 49.26972; 26.88194
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Жилинці
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Хмельницький район
Тер. громада Ярмолинецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA68040530140034877 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване до 1790-х[1]
Населення 967
Площа 2,55 км²
Густота населення 379,22 осіб/км²
Поштовий індекс 32131
Телефонний код +380 3853
Географічні дані
Географічні координати 49°16′11″ пн. ш. 26°52′55″ сх. д. / 49.26972° пн. ш. 26.88194° сх. д. / 49.26972; 26.88194
Середня висота
над рівнем моря
295 м
Місцева влада
Адреса ради 32100, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт Ярмолинці, пл. 600-річчя Ярмолинець, 14
Карта
Жилинці. Карта розташування: Україна
Жилинці
Жилинці
Жилинці. Карта розташування: Хмельницька область
Жилинці
Жилинці
Мапа
Мапа

CMNS: Жилинці у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Жи́линці — село в Ярмолинецькій селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 967 осіб.

Історія та назва

[ред. | ред. код]

Жилинці село давнє. В основу назви села увійшов відомий термін початку XVII ст. що означає житло – «жило або жила»,розташоване в долині невеличкої річки Вовчок. В одному з переказів оповідається, що в давнину мешканці села жили на правому березі річки, а своє поселення називали Баранівкою. Проте, рятуючись від епідемії чуми, вони переселилися (зі місцевим діалектом «жили»), на вкритий лісом лівий берег річки. Натомість нове поселення отримало назву «Жилинці».

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Відсоток
українська 98,04%
російська 1,66%
інші 0,30%

Топоніми сільської місцевості

[ред. | ред. код]

Ставки: «Байдовий став» – знаходиться в центрі села. З розповіді старожилів назва пішла від вислову «бити байди». Хто не працював, той і сидів біля ставка.

«Біля хреста» або цвинтарний – знаходиться біля кладовища і знаку «Хрести», де в колись мала будуватися церква.

«Комсомольський» – площа його складає 13,2 га. Раніше він не мав назви, а говорили «біля млина». Назву «Комсомольський» дали на 50-річчя утворення ВЛКСМ.

Вулиці: «Баранівка» – правий берег річки, горбиста місцевість. За підтвердженням старожилів ця назва була первинною назвою нашого села.

«Гнила долина» – горбиста місцевість, перетинається болотистою низовиною, звідси і пішла місцева назва.

«Козацька могила» – в 1665 році наш край напала тринадцяти тисячна татарська орда. Народ піднявся на боротьбу і саме на території нашого села (між Правдівкою і Жилинцями) знаходиться козацька могила.

«Мельникова» вулиця – на території села було два водяних млина. Один знаходився за селом, а вулицю яка вела до нього і зараз зветься Мельниковою.

«Церковна» – вулиця, що веде до церкви, яка розміщена із давніх-давень у кінці вулиці.

«Криничка Божої Матері». У давні часи біля лісу люди випасали худобу. Одного ранку пастух пішов до джерела. Коли він зігнувся над водою, побачив образ Божої Матері. Отож прикликав людей, щоб вони теж побачили диво. З того часу вода в джерелі вважалася цілющою.

«Зелена річка» – в селі називають річку Вовчок, бо вздовж неї ростуть різні кущі та верби.

Символіка

[ред. | ред. код]

Щит перетятий лазуровим і зеленим. У першій частині золоте сонце з шістнадцятьма променями, в другій золотий колодязь на срібному мурованому фундаменті, з срібними дахом і ворітком. Сонце і колодязь супроводжуються по сторонам золотими колосками в стовп. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис "ЖИЛИНЦІ" і рік "1440".

Прапор

[ред. | ред. код]

Квадратне полотнище розділене горизонтально на дві рівновеликі частини, на верхній жовте сонце з шістнадцятьма променями, на нижній жовтий колодязь на білому мурованому фундаменті, з білим дахом і ворітком. По сторонам від сонця і колодязя два жовтих вертикальних колоски.

Пояснення символіки

[ред. | ред. код]

Криниця – символ криниці Божої Матері, що існує в селі. На прапорі повторюються кольори і фігури герба.

Історія

[ред. | ред. код]

У травні 2023 року віряни релігійної громади церкви Святого Миколая у селі Жилинці на зборах одностайно підтримали перехід до Православної Церкви України.[3] Вперше, в місцевій церкві пролунала молитва українською мовою. Для успішного розвитку держави і суспільства має бути своя незалежна церква, єдина мова, віра та міцна армія.

Персоналії

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної влади.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Історія села. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 22 травня 2019.
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. Сьогодні 13.05.23р. релігійна громада с.Жилинці (Ярмолинецька селищна рада Хмельницької області) проголосувала за перехід до ПЦУ.
  4. У зоні АТО загинула медик з Ярмолинеччини. Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 5 січня 2016.
  5. Ярмолинеччина попрощалася з загиблою учасницею АТО. Архів оригіналу за 7 січня 2016. Процитовано 5 січня 2016.
  6. Загиблі Герої лютого 2018-го [Архівовано 1 березня 2018 у Wayback Machine.] матеріал інтернет-видання Gazeta.ua, 1 березня 2018 р.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]