Залізничний вокзал (Жмеринка)
Залізничний вокзал у Жмеринці, або Жмеринський залізничний вокзал — пам'ятка архітектури місцевого значення в Україні, розташована на залізничній станції в м. Жмеринка Вінницької области. Один із найбільших і найкрасивіших в Україні. Побудований в 1899—1904 рр. архітекторами Зиновієм Журавським і Валеріяном Риковим, поєднує мотиви модерну і неоренесансу (українського модерну).
Споруджений на території дубового пралісу[1].
Основним автором проєкту був Зиновій Журавський[2][3], київський інженер-архітектор, який працював у службі колії[4], а співавторами[2] Валеріян Риков, Іван Бєляєв[5].
Споруду часто порівнюють із кораблем, який прямує до моря[6]. На думку журналістів (зокрема, Лесі Кесарчук із газети «День»[7], Людмили Осадчої зі «Жмеринка.City») Зіновій Журавський спроєктував вокзал у вигляді корабля, що пливе до Чорного моря[4]. Жмеринка найбільше відома саме завдяки своєму залізничному вузлу і вокзалу, який є одним із найпоказовіших вокзалів України[7]. Має складне планування[1]. В архітектурі будівлі поєднано мотиви модерну і ренесансу (цей стиль називають українським модерном)[6][8]. За деякими даними, фактично став однією з перших споруд, побудованих у стилі, який згодом отримав назву український модерн — в архітектурно-декоративних формах поєднували стилістичні способи класики та модерну.
Вокзал споруджували в 1899—1904 роках[9]. Урочисте відкриття будівлі відбулося 1 вересня 1904 року[4]. Був невеликий, але багато прикрашений «царський зал» з окремим виходом на платформу. У більшовицько-радянські часи споруда втратила багато елементів декору[6].
Під час Українських визвольних змагань тут перебував головний отаман Симон Петлюра. Пізніше у приміщенні вокзалу деякий час містився штаб Григорія Котовського[4].
У 2011 розпочалися реставраційні роботи, які тривали два роки[10].
Станом на 2024 рік пам'ятка архітектури обнесена магазинами і мафами, чим спотворює візуальне сприйняття споруди.
-
Вигляд із колій (2021) -
Вигляд із колій (2019) -
Вигляд із колій (2013) -
Вигляд із колій (2012) -
Вихід на І та ІІ перони. Вигляд з Привокзальної площі
.jpg)
.jpg)
- ↑ а б Оробець Т. Топ-9 найоригінальніших українських вокзалів [Архівовано 28 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Український тиждень. — 2011. — 28 жовтня.
- ↑ а б Тимофієнко В. І., Ковалинський В. В. Журавський Зиновій [Архівовано 17 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — 711 с. — ISBN 978-966-02-5720-7.
- ↑ Іноді помилково стверджують — І. Журавський; див.: Шеремета Г. С. Жмеринка [Архівовано 1 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — 711 с. — ISBN 978-966-02-5720-7.
- ↑ а б в г Осадча Л. 10 фактів, які ви обов'язково повинні дізнатися про залізничний вокзал у Жмеринці [Архівовано 17 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Жмеринка.City. — 2018. — 18 вересня.
- ↑ Жмеринка. Місто вокзалу-палацу [Архівовано 28 жовтня 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ а б в Жмеринський залізничний вокзал [Архівовано 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ а б 115 років — від вузла залізничного до культурного [Архівовано 24 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // День. — 2018. — 16 серпня.
- ↑ Леся Кесарчук вважає, що споруда збудована у стилі модерн.
- ↑ Шеремета Г. С. Жмеринка [Архівовано 1 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — 711 с. — ISBN 978-966-02-5720-7.
- ↑ 15 найкрасивіших залізничних вокзалів України [Архівовано 28 жовтня 2021 у Wayback Machine.].
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Жмеринка. Вокзал-корабель · Ukraїner на YouTube // Ukraїner. — 2018. — 21 січня. |
- Пам'ятки Вінницької області [Архівовано 19 червня 2012 у Wayback Machine.].
- Спогади про будівництво Жмеринського залізничного вокзалу [Архівовано 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Жмеринська газета.
- Історія [Архівовано 23 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Жмеринська міська рада.