Завгородній Василь Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Завгородній Василь)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Володимирович Завгородній
Загальна інформація
Громадянство Україна[1]
Народження28 вересня 1988(1988-09-28) (36 років)
невідомо
Спорт
КраїнаУкраїна Україна
Вид спортуакадемічне веслування
Дисциплінаакадемічне веслування
Нагороди
Орден Данила Галицького
Орден Данила Галицького
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Академічне веслування
Універсіади
Срібло 2013 Казань Академічне веслування, вісімка

Василь Володимирович Завгородній (нар. 28 вересня 1988)— український спортсмен, академічний веслувальник, срібний призер літньої Універсіади у Казані.

Біографія

[ред. | ред. код]

Універсіада 2013

[ред. | ред. код]

На літній Універсіаді, яка проходила з 6-о по 17-е липня у Казані, Василь предсталяв Україну в академічному веслуванні у дисципліні вісімка зі стерновим.[2] та завоював срібну нагороду разом із Дмитром Міхаєм, Владиславом Нікуліним, Анатолієм Радченком, Іваном Футриком, Віталієм Цурканом, Денисом Чорним, Станіславом Чумраєвим та Іваном Юрченком.[3]

У попередніх запливах вони посіли друге місце (6:06.07) пропустивши вперед команду з Польщі. Друге місце дозволило змагатись у втішному запливі за вихід до фіналу. Там українці показали третій час (6:00.90), що дозволило вийти до фіналу. У фіналі наша команда ще покращила результат до 5:52.31, але цей час дозволилив посісти тільки друге місце. Чемпіонами стали росіяни (5:47.54), бронзові нагороди у голандців (5:53.55).[4]

Державні нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Vasyl Zavhorodnii
  2. Особиста інформація спортсмена на сайті Універсіади 2013[недоступне посилання з липня 2019] (рос.) (англ.)
  3. УНІАН: Українські веслувальники завоювали ще шість нагород Універсіади
  4. Результати змагань на офіційному сайті Універсіади 2013[недоступне посилання з травня 2019]
  5. Указ Президента України № 392/2013 від 25 липня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 16 листопада 2016.