Закони Бауера
Закони Бауера або принципи Бауера — два загальнобіологічних принципи, що сформульовані Е. Бауером (1934):
1) розвиток біологічних систем є результатом збільшення ефекту зовнішньої роботи біосистеми (впливу організму на середовище) у відповідь на отриману із зовнішнього середовища одиницю енергії (стимул), для цієї біосистеми, на відміну від систем неживої природи, повинні мати властивість постійно підтримувати свою структуру незалежно від зовнішнього середовища;
2) оскільки живі системи постійно працюють і руйнуються, то вони повинні одночасно і самовідновлюватися, черпаючи з навколишнього середовища необхідні матеріали, енергію та інформацію; завдяки процесу самовідновлення біосистеми зберігають по відношенню до середовища проживання антиентропійний стан.
Загальнобіологічні принципи Бауера у дечому схожі з біогеохімічними принципами Вернадського. На думку Бауера, живі системи ніколи не перебувають в стані рівноваги і виконують за рахунок своєї вільної енергії корисну роботу проти рівноваги, яку вимагають закони фізики і хімії за існуючих зовнішніх умов.
Цей принцип є визначальним для кардинального розрізнення працюючої живої системи і працюючої механічної системи або машини.
Нерівновага означає, стверджує Бауер, що всі структури живих клітин на молекулярному рівні заздалегідь заряджені «зайвою», надлишковою в порівнянні з такою ж неживою молекулою енергією, що виражається в нерівності потенціалів, у створеному хімічному чи електричному градієнті, тоді як в неживої замкнутій системі будь-які градієнти розподіляються відповідно до правила ентропії рівномірно. Цю «зайву» енергію, що існує в живих клітинах на будь-якому рівні, Бауер називає «структурною енергією» і розуміє як деформацію, нерівновагу в будові живої молекули.
- Бауэр Э. С. Теоретическая биология. М. — Л.: Изд. ВИЭМ, 1935. — 206 с
- Токин Б. П. Теоретическая биология и творчество Э. С. Бауэра, 2 изд. — Л., 1965.
- Эрвин Бауэр и теоретическая биология (К 100-летию со дня рождения). / Сб. науч. трудов. Ответ. ред. С. Э. Шноль. — Пущино, 1993. — 256 с.
- Аксенов Г. П. Причина времени. — М.: УРСС, 2000. — Гл. 19.
- Müller M. Ervin Bauer (1890–1938), a martyr of science // 'The Hungarian Quarterly.- 178.- 2005.- Р. 123–131.
- Бауэр Э. С. Теоретическая биология. — СПб: Росток, 2002. — 352 с.
- Югай Г. А. Общая теория жизни (диалектика формирования). — М.: Мысль, 1985. — 256 с.
- Малиновский А. А. Тектология. Теория систем. Теоретическая биология. — М.: Едиториал УРСС, 2000. — 448 с.
- Уоддингтон К. Х. На пути к теоретической биологии. Пролегомены. / Пер. с англ. — М.: Мир, 1970. — 184 с.
- Заренков Н. А. Теоретическая биология. — М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1988. — 217 с.
- Goodwin B.C. (Editors) . Theoretical Biology, Epigenetic and Evolutionary Order from Complex Systems. — Edinburgh: Edinburgh University Press, 1989.
- Waddington C.H. (Editor) Towards a Theoretical Biology. 4 vols. Edinburgh: Edinburgh University Press, 1968. — 72 р.
- Th. A.C. Reydon , L. Hemerik (Editors) Current Themes in Theoretical Biology. [Архівовано 7 липня 2013 у Wayback Machine.]
- С. Э. Шноль о книге Э. С. Бауэра. «Теоретическая биология».[недоступне посилання з травня 2019]
- Левич А. П. Основные задачи «Теоретической биологии» Э. Бауэра.
- Птицына И. Б., Музалевский Ю. С. «Теоретическая биология» Э. С. Бауэра — Начала методологии новой науки. [Архівовано 24 березня 2012 у Wayback Machine.]