Закон Японії про Імператорський дім

Закон Японії про Імператорський дім
Закон Японії про Імператорський дім
Номер	№3 від 16 січня 1947
Чинність	чинний
Зміст	Організація Імператорського дому Японії
Дотичні	Конституція Японії, Закон Японії про Кабінет Міністрів
Посилання	Текст закону

Закон про Імператорський Дім (яп. 皇室典範, こうしつてんぱん, косіцу тенбан, «Звичаєві положення про Імператорський Дім») — закон Японії №3 від 16 січня 1947 року, що регулює норми успадкування Імператорського Престолу, систему та структуру Імператорського Дому, а також діяльність Ради Імператорського Дому Японії.

Короткі відомості

Першу редакцію Закону про Імператорський Дім було прийнято 11 лютого 1889 року, в часи існування Японської імперії, згідно з прямим імператорським наказом. Після поразки Японії у Другій світовій війні було затверджено другу редакцію цього Закону 16 січня 1947 року, так званим Законом № 3, згідно з вимогами нової Конституції Японії^[1].

Для розрізнення двох редакцій першу часто називають Колишнім Законом про Імператорський Дім^[2], а другу — Законом про Імператорський Дім. Останній є чинним в Японії дотепер.

1949 року до другої редакції Закону про Імператорським Дім була внесена поправка Законом № 134, яка відтягувала час набрання Законом чинності до 1 червня 1949 року.

Закон про Імператорський Дім складається з п'ятьох розділів та додатків, що обумовлювали дію Закону:

Розділ І. Успадкування Імператорського Престолу;
Розділ ІІ. Імператорська Родина;
Розділ ІІІ. Регентство;
Розділ IV. Повноліття, шанобливі титули, Церемонія сходження на Престол, Церемонія Великого трауру, Книга Імператорського Родоводу, а також мавзолеї і могили;
Розділ IV. Рада Імператорського Дому;
Додаткові положення;
Додаткове положення (Закон № 134 від 31 травня 1949 року) витяг.

Примітки

↑ Стаття 2. Конституції Японії передбачала прийняття нового Закону про Імператорський Дім: Імператорський Престол є спадковим і успадковується відповідно до Закону про Імператорський Дім, прийнятого Парламентом. Японії Конституція Японії^{[недоступне посилання з липня 2019]}
↑ Японською: кю-косіцу тенбан (旧皇室典範).

Джерела та література

Закон Японії про Імператорський дім // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

(яп.) 高仲東麿著『皇室典範』 — 東京: 明治大学出版部, 1957.
(яп.) 芦部信喜, 高見勝利編著『皇室典範: 昭和22年』 — 東京: 信山社出, 1990.
(яп.) 同朋舎編集部編『皇室典範』 — 東京: 同朋舎, 2002.
(яп.) 奥平康弘著『「萬世一系」の研究 : 「皇室典範的なるもの」への視座』 — 東京: 岩波書店, 2005.
(англ.) EHS law bulletin series, Japan. Tokyo: Eibun-Horei-Sha, 1948.

Посилання

У Вікіджерелах є

Закон про Імператорський Дім

[1] Стаття 2. Конституції Японії передбачала прийняття нового Закону про Імператорський Дім: Імператорський Престол є спадковим і успадковується відповідно до Закону про Імператорський Дім, прийнятого Парламентом. Японії Конституція Японії^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[2] Японською: кю-косіцу тенбан (旧皇室典範).

[1]

[2]