Вазарамо
| Вазарамо суах. Wazaramo | |
|---|---|
 Люди вазарамо (1906) | |
| Кількість | понад 600 тис. осіб |
| Ареал |  Танзанія |
| Близькі до | лугуру, сагара, суахілі, народи банту |
| Мова | кізарамо, також суахілі |
| Релігія | мусульмани-суніти; християни (частково) |
Вазара́мо (зарамо[1], кізарамо, дзаламо, зарма, зараму, сарамо, м'ягатва) — народ групи банту у Східній Африці.
Люди вазарамо живуть у Танзанії — пониззя річок Руфіджі, Руву, Вамі та околиці міст Дар-ес-Саламу та Морогоро.
Вазарамо нараховують понад 600 тис. осіб; разом з близькими етнічно групами лугуру і сагара чисельність може сягати 1 млн осіб.
Вазарамо здавна відчувають вплив суахілі.
Розмовляють мовою кізарамо, також поширена мова суахілі.
Вазарамо — мусульмани-суніти та частково християни (Біблію перекладено частково в 1967 році).
У сучасні райони проживання зарамо мігрували, як вважають спеціалісти, близько 200 років тому, оскільки були витіснені з півдня нгоні, а з півночі — камба.
В результаті зарамо-землероби осіли в долинах з дуже родючими землями.
У XIX столітті вазарамо увійшли в конфлікт із Занзібарським султанатом, наслідком сутичок з суахілі султанату була вимога вазарамо брати мито з усіх торгових караванів, що минали повз їх землі.
Попри відсутність централізованої влади вазарамо у 1874 році змогли організувати військо з 5000 чоловік з метою примусити занзибарського султана і надалі платити мито.
Основні традиційні заняття — ручне підсічно-вогневе землеробство (просо, рис, сорго, кукурудза, солодкий маніок, кассава, бобові, банани, кокосова пальма, сезам), садівництво та риболовство (на узбережжі Індійського океану); лісові промисли (бортництво). Скотарство майже нерозвинуте (подекуди кози, вівці й птиця).
Вазарамо активно інкорпоруються у сучасне суспільство — працюють на плантаціях кави, сизалю, бавовнику, на промислових підприємствах у містах тощо. Активно асимілюються. Лише старі люди розмовляють кізарамо — мовою зарамо.
Традиційна організація влади — племена і матрилінійні роди.
Верховним божеством міфології зарамо є Мулунгу (Mulungu) — бог дощу.
- ↑ Південна Африка [Архівовано 28 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Етнополітична карта світу 21 століття: навчальний посібник / Жук П., Мазур Н., Соломонюк Р., Турчак Р. — Тернопіль: Мандрівець, 2000. — С. 177
- Вазарамо // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- Вазарамо // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988 (стаття «Зарамо») (рос.)
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: Zaramo. A language of Tanzania, архів оригіналу: (англ.)
- Християнський етнолоґічний сайт з розподіленням етносів по країнам — народи Танзанії (англ.)
- Центр африканських досліджень Університету Пенсильванії — етнічні групи Танзанії [Архівовано 16 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)