Джорджен-Бей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джорджен-Бей
Зображення
Вливаються Moon River[d], Muskoka Riverd, Musquash Riverd і Pottawatomi Riverd
Водозбір Lake Huron drainage basind
Країни басейну Канада[1][2]
Названо на честь Георг IV
Країна  Канада
Адміністративна одиниця Онтаріо
Розташовується на водоймі Північний канал[d][2]
У межах природно-географічного об'єкта Гурон[1]
Висота над рівнем моря 176 м
Вертикальна глибина 92 м
Мапа
CMNS: Джорджен-Бей у Вікісховищі

Координати: 45°16′12″ пн. ш. 80°50′06″ зх. д. / 45.27000000002777824° пн. ш. 80.835000000027775968° зх. д. / 45.27000000002777824; -80.835000000027775968

Затока Джорджіан, півострів Брюс

Затока Джорджіан (англ. Georgian Bay, фр. baie Georgienne), у перекладі з англійської — «Георгова затока» — частина озера Гурон в провінції Онтаріо.

Площа затоки приблизно 15 тис. км², вона має 320 км в довжину і 80 км в ширину. У затоці понад 30 000 островів. Серед найбільших островів — Манітулін, Драмонд, Кокберн, Сейнт-Йосефс і Паррі. У затоку впадають річка Френч (англ. French River) із озером Ніпіссінґ. Канал Трент-Северн (англ. Trent-Severn Waterway) зв'язує затоку з озером Онтаріо через озеро Симко (англ. Lake Simco).

Затока Джорджіан відносно Великих озер

Округи і муніципалітети над затокою:

Міста над затокою:

Парки на території затоки:

Історія

[ред. | ред. код]

Перші мешканці затоки — народи анішинаабеґ (англ. Anishinaabeg) на півночі затоки і гурони (англ. Huron) — на півдні затоки, жили над затокою ще до її відкриття європейцями.

У 1615 — 1616 рр. до затоки прибув француз Самюель де Шамплен (фр. Samuel de Champlain) і став першим європейцем-дослідником, який висадився у затоці.

Затока було перейменована на Ла Мер Дус (фр. La Mer douce — у перекладі «Лагідне Море») у 1615-1616 рр. Затока залишалася частиною колоніальних володінь Франції до 1763 р., коли її було передано Великій Британії відповідно до Паризького мирного договору 1763 р.

У 1815 р. британський капітан Вільям Фіцвільям Оуен (англ. William Fitzwilliam Owen) називав затоку озером Манітулин (англ. Lake Manitoulin). У 1822 британський капітан Генрі Волсі Байфілд (англ. Henry Wolsey Bayfield) назвав затоку затокою Джорджен на честь Георга IV— короля Великої Британії та Ірландії.

Під час англо-американської війни 1812-1815 рр. британська шхуна «Нансі» (англ. HMS Nancy) затонула в затоці.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]