Західносибірський артезіанський басейн
| Західносибірський артезіанський басейн | ||||
| Названо на честь | Західний Сибір | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | артезіанський басейн | |||
| Континент | Азія | |||
| Країна |
 Росія | |||
| Площа | 3 000 000 км² | |||
|
| ||||
Західносибірський артезіанський басейн — найбільший у світі артезіанський басейн. Розташований на території РФ (Тюменська і Омська, Свердловська, Челябінська, Новосибірська, Томська область, Красноярський край) і Казахстану.
Площа близько 3 млн км². Приурочений до Західносибірської плити. У будові басейну виділяють 2 гідрогеологічні поверхи, розділені регіональним водоупором крейдо-палеогенової доби. Мінералізація в межах від 10–15 до 50–80 г/л. Природні ресурси басейну 4800 м³/сек; експлуатаційні ресурси 1200 м³/сек.
Верхній поверх об'єднує водоносні горизонти і комплекси четвертинних, неогенових, верхньоолігоценових і еоценових відкладів. Глибина залягання підземних вод 1–20. Величина напору — 3–5 — 100–120 м.
Питомі дебіти свердловин 0,01–7 л/сек., мінералізація менше 1,0 г/л (місцями до 3–10(100) г/л).
Другий гідрогеологічний поверх об'єднує водоносні комплекси крейдового і юрського періодів та утворення складчастого підмурівка, які залягають на глибині до 1000–3000 м. Величина напору до 2000–2500 м.
Питомі дебіти свердловин — 0,001–3,5 л/сек.
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.