Очікує на перевірку

Коронарія зозуляча

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Зозулин цвіт)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Silene flos-cuculi
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздикові (Caryophyllaceae)
Рід: Смілка (Silene)
Вид:
Silene flos-cuculi (S. flos-cuculi)
Біноміальна назва
Silene flos-cuculi
(L.) Greuter & Burdet, 1982

Корона́рія зозу́ляча, зозу́лин цві́т, бузьків вогонь, яснове́ць, [1] (Lychnis flos-cuculi) — вид трав'янистих рослин родини гвоздичні (Caryophyllaceae).

Морфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

Багаторічна рослина, висотою 30—70 см. Стебла прямостійні, з рідкісними, короткими, доволі грубими волосками, липкі, угорі галузисті. Листки супротивні, нижні — видовжено-лопатеві, черешкові; верхні — вузьколінійні, безчерешкові. Квітки зібрані в нещільні суцвіття. Чашолистків і пелюсток по 5. Віночок від рожевого до фіалково-червоного. Кожна пелюстка довжиною до 2,5 см, глибоко розсічена на 4 частки. Тичинок зазвичай 10. Плоди: зеленуваті, 5-клапанні, 8–13 мм завдовжки капсули. Цвіте у червні — серпні.

Походження назви

[ред. | ред. код]

Назва роду походить від латинського слова, що в перекладі означає «корона» (квітка рослини схожа на корону). Видова назва складається з двох латинських слів, лат. flos — «квітка», лат. cuculus — «зозуля»[2]..

На стеблі коронарії (у вузлах) є краплі рідини, схожої на піну (звідси назва рослини — «зозулячі сльози»). Якщо обережно здути рідину зі стебла, можна побачити на ньому маленьку зелену личинку пінявки — дрібної комахи, яка виділяє рідину і живе у ній. Запилюється коронарія зозуляча нічними метеликами і бджолами, які прилітають до неї за нектаром і пилком.

Естетичні характеристики

[ред. | ред. код]

Чудова декоративна рослина. На луках часто росте великими ділянками, які справляють сильне враження під час масового цвітіння.

Поширення

[ред. | ред. код]

Європа (Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Україна, Австрія, Чехія, Німеччина, Угорщина, Польща, Словаччина, Швейцарія, Данія, Фінляндія, Ісландія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Греція, Італія, Македонія, Чорногорія, Румунія, Сербія, Словенія, Франція, Португалія, Іспанія); Азія (Росія) Введено: Північна Америка (Канада, США); Японія (Кюсю). Також культивується.

Населяє джерела, заболочені джерела, береги, вологі бережні луки, дорожні й польові канави, сінокоси.

Росте на вологих луках, на болотистих місцях поодиноко або групами по всій Україні.

Галерея

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Желехівський Є.І.; Недільський С. (1886). Малорусько-німецький словник.
  2. Dictionary of Botanical Epithets [Архівовано 12 травня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)