Нектарка золотокрила
| Нектарка золотокрила | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_-Kenya.jpg) Самець золотокрилої нектарки
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Drepanorhynchus reichenowi (Fischer, 1884) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Nectarinia reichenowi | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Некта́рка золотокрила[2] (Drepanorhynchus reichenowi) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Мешкає в регіоні Африканських Великих озер[3]. Це єдиний представник монотипового роду Золотокрила нектарка (Drepanorhynchus). Вид названий на честь німецького орнітолога Антона Райхенова[4].
Довжина самця становить 23 см, враховуючи довгий хвіст, довжина самиці становить 15 см. Забарвлення самців переважно чорне. Під час сезону розмноження чорні пера набувають червонувато-мідного блискучого відтінку. Нижня частина тіла у самців бурувато-чорна, центральні стернові пера видовжені. У самиць верхня частина тіла оливкова, нижня частина тіла жовтувата. Крила і хвіст у самців і самиць золотисто-жовті. Дзьоб довгий, вигнутий, пристосований до живлення нектаром. Молоді птахи подібні до самиць, однак нижня частина тіла у них тьмяніша[5].
Виділяють три підвиди:[6]
- D. r. shellyae (Prigogine, 1952) — схід ДР Конго;
- D. r. lathburyi (Williams, JG, 1956) — північна Кенія;
- D. r. reichenowi Fischer, GA, 1884 — від південної Уганди до центральної Кенії і північної Танзанії.
Золотокрилі нектарки поширені в Демократичній Республіці Конго, Кенії, Танзанії і Уганді. Вони живуть у високогірних чагарникових заростях, у вологих гірських тропічних лісах та на гірських луках, а також на полях і в садах. Зустрічаються на висоті від 1170 до 2300 м над рівнем моря. Живляться нектаром, комахами і павуками.
- ↑ BirdLife International (2016). Drepanorhynchus reichenowi.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Clive F. Mann; Robert A. Cheke (2010). Sunbirds: A Guide to the Sunbirds, Flowerpeckers, Spiderhunters and Sugarbirds of the World. A&C Black. с. 258—59. ISBN 978-1408135686.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 332. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Williams, John G; Arlot, Norman (1980). Golden-winged Sunbird. A Field Guide to the Birds of East Africa. с. 338. ISBN 0002191792.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 грудня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |