Зацепіна Зінаїда Іллівна
Зацепіна Зінаїда Іллівна | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 10 (23) жовтня 1913 Нова Калитва, Розсошанський район | |||
Смерть | 9 березня 1986 (72 роки) | |||
Київ, Українська РСР, СРСР | ||||
Країна | СРСР | |||
Жанр | жанрове малярство, портрет, пейзаж і натюрморт | |||
Навчання | Пензенське художнє училищеd (1939) і Київський державний художній інститут (1948) | |||
Діяльність | художниця | |||
Вчитель | Горюшкін-Сорокопудов Іван Силович, Єлева Костянтин Миколайович, Фомін Олександр Іванович, Кричевський Федір Григорович, Шовкуненко Олексій Олексійович, Трохименко Карпо Дем'янович, Грабар Ігор Емануїлович, Герасимов Сергій Васильовичd, Покаржевський Петро Дмитровичd і Штільман Ілля Нісонович | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
У шлюбі з | Сулименко Петро Степанович | |||
| ||||
Зінаїда Іллівна Заце́піна (нар. 23 жовтня 1913, Нова Калитва — пом. 9 березня 1986, Київ) — українська радянська художниця; член Спілки радянських художників України з 1951 року. Дружина живописця Петра Сулименка, мати художника Олександра Сулименка.
Народилася 10 [23] жовтня 1913 року в слободі Новій Калитві (нині село Розсошанського району Воронезької області, Росія). Упродовж 1933—1936 років навчалася у Тамбовському художньо-педагогічному технікумі, а з 1937 по 1939 рік — у Пензенському художньому училищі у Івана Горюшкіна-Сорокопудова. Одночасно у 1938—1939 роках викладала в середній школі в Пензі.
1939 року стала студенткою Київського державного художнього інституту. Її викладачами зокрема були Федір Кричевський, Карпо Трохименко, Олексій Шовкуненко, Олександр Фомін[1]. Одночасно у 1940—1941 роках викладала в середній школі в Києві.
Під час німецько-радянської війни у 1941—1942 роках викладала в середній школі в Краснодарі. Згодом продовжила навчання в евакуації в Українському відділенні Об'єднаного художнього інституту Всеросійської академії мистецтв — спочатку у Самарканді, потім у Загорську під Москвою. Навчання проводили художники Ігор Грабар, Сергій Герасимов, Петро Покаржевський, Ілля Штільман, Костянтин Єлева. У 1944 році повернулася з евакуації до Києва і 1948 року закінчила Київський художній інститут. Дипломна робота — картина «У дитячому садку» (керівник Олексій Шовкуненко)[1].
Жила в Києві, в будинку на вулиці Академіка Філатова, № 10а, квартира № 19. Померла в Києві 9 березня 1986 року.
Працювала в галузі станкового живопису, створювала жанрові полотна, портрети, пейзажі, натюрморти. Серед робіт:
- «Пенджикентська вулиця. Самарканд» (1943);
- «На Дніпрі» (1951; Полтавський художній музей);
- «Берег в Алупці» (1955);
- «Ранок на морі» (1956; Сімферопольський художній музей);
- «Троянди» (1957; Миколаївський художній музей);
- «Веселі діти» (1957);
- «Білі троянди» (1958);
- «У святковий ранок» (1959);
- «На березі моря» (1960);
- «Сашко» (1961);
- «Севастополь, місце де були розстріляні матроси «Очакова»» (1961);
- «Золоте дитинство» (1963; Луганський краєзнавчий музей);
- «Далеко від Батьківщини» (1964; Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка);
- «Телята» (1965);
- «Тиша» (1967);
- «На фермі» (1967; Одеський художній музей);
- «Натюрморт» (1968);
- «Двоє» (1968);
- «Казантип. Стежка над морем» (1969);
- «У Голосіївському парку» (1969);
- «Ранок» («Онук», 1969);
- «Люба» (1970);
- «Мати» (1970);
- «Церква святого Миколи» (1971);
- «Подруги» (1971);
- «Дівчина» (1971);
- «Сонячний зайчик» (1972);
- «Студентка» (1972);
- «У водолікарні» (1973);
- «Солдатка» (1973);
- «Ганночка» (1974);
- «Квітучі яблуні» (1974);
- «Золоте дитинство» (1974);
- «Веселі хлопці» (1974);
- «В індійському одязі» (1974);
- «Портрет художниці Катерини Івашиніної» (1974, темпера);
- «Під чистим небом» (1975);
- «Натюрморт із лунником» (1977);
- «Дельфініум» (1978);
- «Натюрморт із хурмою» (1981);
- «Бузок» (1982);
- «Пам'ять» (1983).
Ілюструвала книгу «У дружній Індії» Н. К. Кириченко (Київ, 1957).
Брала участь у республіканських та зарубіжних мистецьких виставках з 1949 року. У 1959 році її роботи експопувалися в Індії. Персональні виставки відбулисяу Києві у 1977 році, Пензі у 1979 році.
- ↑ а б Зацепина Зинаида Ильинична / Галерея Art-nostalgie. [Архівовано 6 квітня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
- Зацепіна Зінаїда Іллівна // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 169.;
- Зацепіна Зінаїда Іллівна // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
- Зацепина, Зинаида Ильинична // Художники народов СССР. Библиографический словарь. Том 4. Книга 1 (Елева—Кадышев). Москва. «Искусство». 1983, сторінка 259—260 (рос.);
- Зацепіна Зінаїда Іллівна // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 264—265 . — ISBN 5-88500-042-5.;
- І. М. Блюміна. Зацепіна Зінаїда Іллівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. — ISBN 978-966-02-5721-4.
- Зінаїда Зацепіна. Каталог виставки. Київ, 1977.
- Народились 23 жовтня
- Народились 1913
- Уродженці Розсошанського району
- Померли 9 березня
- Померли 1986
- Померли в Києві
- Випускники НАОМА
- Члени Національної спілки художників України
- Випускники Пензенського художнього училища
- Українські живописці
- Українські художниці
- Радянські художниці
- Українські портретисти
- Радянські художники-портретисти
- Українські пейзажисти
- Радянські художники-пейзажисти
- Українські натюрмортисти
- Радянські натюрмортисти
- Натюрмортистки
- Художники Києва
- Українські ілюстраторки
- Ілюстратори СРСР