Очікує на перевірку

Зацепіна Зінаїда Іллівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Зінаїда Іллівна Зацепіна)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зацепіна Зінаїда Іллівна
Народження10 (23) жовтня 1913
Нова Калитва, Розсошанський район
Смерть9 березня 1986(1986-03-09) (72 роки)
 Київ, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
Жанржанрове малярство, портрет, пейзаж і натюрморт
НавчанняПензенське художнє училищеd (1939) і Київський державний художній інститут (1948)
Діяльністьхудожниця
ВчительГорюшкін-Сорокопудов Іван Силович, Єлева Костянтин Миколайович, Фомін Олександр Іванович, Кричевський Федір Григорович, Шовкуненко Олексій Олексійович, Трохименко Карпо Дем'янович, Грабар Ігор Емануїлович, Герасимов Сергій Васильовичd, Покаржевський Петро Дмитровичd і Штільман Ілля Нісонович
ЧленСпілка радянських художників України
У шлюбі зСулименко Петро Степанович

Зінаїда Іллівна Заце́піна (нар. 23 жовтня 1913, Нова Калитва — пом. 9 березня 1986, Київ) — українська радянська художниця; член Спілки радянських художників України з 1951 року. Дружина живописця Петра Сулименка, мати художника Олександра Сулименка.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 10 [23] жовтня 1913(19131023) року в слободі Новій Калитві (нині село Розсошанського району Воронезької області, Росія). Упродовж 1933—1936 років навчалася у Тамбовському художньо-педагогічному технікумі, а з 1937 по 1939 рік — у Пензенському художньому училищі у Івана Горюшкіна-Сорокопудова. Одночасно у 1938—1939 роках викладала в середній школі в Пензі.

1939 року стала студенткою Київського державного художнього інституту. Її викладачами зокрема були Федір Кричевський, Карпо Трохименко, Олексій Шовкуненко, Олександр Фомін[1]. Одночасно у 1940—1941 роках викладала в середній школі в Києві.

Під час німецько-радянської війни у 1941—1942 роках викладала в середній школі в Краснодарі. Згодом продовжила навчання в евакуації в Українському відділенні Об'єднаного художнього інституту Всеросійської академії мистецтв — спочатку у Самарканді, потім у Загорську під Москвою. Навчання проводили художники Ігор Грабар, Сергій Герасимов, Петро Покаржевський, Ілля Штільман, Костянтин Єлева. У 1944 році повернулася з евакуації до Києва і 1948 року закінчила Київський художній інститут. Дипломна робота — картина «У дитячому садку» (керівник Олексій Шовкуненко)[1].

Жила в Києві, в будинку на вулиці Академіка Філатова, № 10а, квартира № 19. Померла в Києві 9 березня 1986 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працювала в галузі станкового живопису, створювала жанрові полотна, портрети, пейзажі, натюрморти. Серед робіт:

  • «Пенджикентська вулиця. Самарканд» (1943);
  • «На Дніпрі» (1951; Полтавський художній музей);
  • «Берег в Алупці» (1955);
  • «Ранок на морі» (1956; Сімферопольський художній музей);
  • «Троянди» (1957; Миколаївський художній музей);
  • «Веселі діти» (1957);
  • «Білі троянди» (1958);
  • «У святковий ранок» (1959);
  • «На березі моря» (1960);
  • «Сашко» (1961);
  • «Севастополь, місце де були розстріляні матроси «Очакова»» (1961);
  • «Золоте дитинство» (1963; Луганський краєзнавчий музей);
  • «Далеко від Батьківщини» (1964; Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка);
  • «Телята» (1965);
  • «Тиша» (1967);
  • «На фермі» (1967; Одеський художній музей);
  • «Натюрморт» (1968);
  • «Двоє» (1968);
  • «Казантип. Стежка над морем» (1969);
  • «У Голосіївському парку» (1969);
  • «Ранок» («Онук», 1969);
  • «Люба» (1970);
  • «Мати» (1970);
  • «Церква святого Миколи» (1971);
  • «Подруги» (1971);
  • «Дівчина» (1971);
  • «Сонячний зайчик» (1972);
  • «Студентка» (1972);
  • «У водолікарні» (1973);
  • «Солдатка» (1973);
  • «Ганночка» (1974);
  • «Квітучі яблуні» (1974);
  • «Золоте дитинство» (1974);
  • «Веселі хлопці» (1974);
  • «В індійському одязі» (1974);
  • «Портрет художниці Катерини Івашиніної» (1974, темпера);
  • «Під чистим небом» (1975);
  • «Натюрморт із лунником» (1977);
  • «Дельфініум» (1978);
  • «Натюрморт із хурмою» (1981);
  • «Бузок» (1982);
  • «Пам'ять» (1983).

Ілюструвала книгу «У дружній Індії» Н. К. Кириченко (Київ, 1957).

Брала участь у республіканських та зарубіжних мистецьких виставках з 1949 року. У 1959 році її роботи експопувалися в Індії. Персональні виставки відбулисяу Києві у 1977 році, Пензі у 1979 році.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Зацепина Зинаида Ильинична / Галерея Art-nostalgie. [Архівовано 6 квітня 2022 у Wayback Machine.](рос.)

Література

[ред. | ред. код]