Алоїс Зенефельдер
Алоїс Зенефельдер | |
---|---|
нім. Alois Senefelder | |
![]() | |
Народився | 6 листопада 1771[1][2][…] Прага, Землі Богемської Корони, Священна Римська імперія[4][5][6] |
Помер | 26 лютого 1834[1][2][…] (62 роки) Мюнхен, Королівство Баварія[4] |
Поховання | Старий південний цвинтар |
Країна | ![]() |
Діяльність | винахідник, літограф, драматург, актор |
Відомі учні | Carl von Schéeled |
Знання мов | німецька[1] |
Роки активності | 1786[7] — 1834[7] |
Йоганн Алоїз Зенефельдер (нім. Johann Alois Senefelder; 6 листопада 1771, Прага — 26 лютого 1834, Мюнхен) — винахідник літографії.
Алоїз Йоганн Непомук Франц Зенефельдер народився у Празі в сім'ї відомого німецького актора. Він здобув освіту в Мюнхені і отримав стипендію для вивчення права в Інгольштадті. Смерть батька в 1791 році змусила його залишити навчання. Щоб підтримати свою матір, а також вісьмох братів і сестер він став актором, а також почав писати власні твори, які йшли без особливого успіху, хоча, наприклад, п'єса «Знавець дівчат» була досить успішною. Оскільки видавці не цікавились його творами, він вирішив друкувати свої п'єси самостійно.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8d/Alois-Senefelder-Denkmal_Solnhofen.jpg/220px-Alois-Senefelder-Denkmal_Solnhofen.jpg)
Звернувши увагу на погано надруковані ноти зі старої книги, він зрозумів, що йому потрібен новий спосіб друку, який дозволить друкувати ноти і літери більш якісно. Коли Алоїз Зенефельдер розпочав пробувати свої сили в графіці, йому спала на думку ідея виготовити друкарську форму з каменя. Після численних експериментів він зауважив, що фарба значно краще пристає до тих місць форми, на яких вона вже одного разу була (камінь має здатність вбирати з фарби жир). Тоді він написав кілька слів на поверхні каменя і протравив її слабким розчином азотної кислоти. Потім, змочивши поверхню форми водою, злегка змішаною з гумміарабіком, Зенефельдер закатав її фарбою. Фарба лягла лише на ті ділянки форми, які були захищені жиром від впливу травлення. Наклавши на камінь паперовий лист, Зенефельдер отримав відтиск написаного. Таким чином, в 1796 році була вирішена проблема створення друкованої форми без рельєфу. Новий спосіб друку Зенефельдер невпинно вдосконалював. Знайшовши можливість виготовлення форм високого друку шляхом хімічної обробки вапнякового каменю, в 1798 році він розробив спосіб плоского друку — літографію. Згодом сконструював літографський друкарський верстат, видав книгу Lehrbuch der Lithographie (Мюнхен 1819).
Після того, як йому вдалося винайти літографію, він повністю присвятив себе цій справі, при цьому виклопотав собі привілеї в різних містах Європи. Після численних невдач заснував друкарню для друку нот у Відні, але потім покинув і цю справу та спробував ситцедрук. У 1809 році він був запрошений до Мюнхена для організації процесу літографії при королівській комісії складання карт, отримав довічну платню, титул королівського інспектора літографії і дозвіл володіти власною літографією. У 1826 році винайшов мозаїчне літографування, в 1833 році йому вдалося переносити з каменя на полотно зображення, намальовані масляними фарбами (була виконана літографічна репродукція з картини).
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Alois Senefelder
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118613219 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Senefelder, Alois // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 34. — S. 102.
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ а б RKDartists
Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- Попов В. В., Общий курс полиграфии, 6 изд., М., 1964.
- Художественный календарь 100 памятных дат, М., 1971.
- Alois Senefelder: Vollständiges Lehrbuch der Steindruckerey, (Complete Manual of Lithography), 1818