Перейти до вмісту

Казанський напрямок Московської залізниці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Казанський напрямок МЗ)
Казанський напрямок Московської залізниці
Транспортна мережа Московська залізниця Редагувати інформацію у Вікіданих
Логотип
Зображення
Офіційна назва англ. Kazanskoye line Редагувати інформацію у Вікіданих
Зазвичай використовуваний транспортний засіб EP2Dd, ЕД4, ЕР2Р і ЕД2Т Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна  Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Адміністративна одиниця Московська область
Москва Редагувати інформацію у Вікіданих
Шістнадцятковий триплет кольору 43B057 Редагувати інформацію у Вікіданих
Оператор Central Suburban Passenger Companyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Залізнична лінія Рязанський напрямок Московської залізниці, Golutvin–Ozyoryd і Krivandino-Ryazanovka Railwayd Редагувати інформацію у Вікіданих
Ширина колії 1519-1524 мм Редагувати інформацію у Вікіданих
Залізничне депо Kurovskaya railway depotd Редагувати інформацію у Вікіданих
Початкова чи кінцева точка Люберці І і Черусті (станція) Редагувати інформацію у Вікіданих
Дорожня карта Редагувати інформацію у Вікіданих
Тип електрифікації 3 кВ постійного струмуd Редагувати інформацію у Вікіданих
Стан використання використовується[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Номер залізничної лінії Ка Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Казанський напрямок Московської залізниці у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Казанський напрямок МЗ
Країна Росія
Статус діюча
Роки роботи з 1912
Підпорядкування Російські залізниці
Експлуатаційна довжина залізниці 157 км
Ширина колії 1 520 мм
Тип електрифікації постійний струм 3 кВ
Рязанський напрямок
Дільниця Люберці I — Вєковка
 Москва 
20 Люберці I
23 Люберці II
30 Кореньово
30 Овражки
33 Родники
35 В'ялки
39 Хрипань
41 41 кілометр
Доніно
49 49 кілометр
52 52 кілометр
Григорово
55 55 кілометр
57 Гжель
61 Ігнатьєво
64 Кузяєво
68 Шевлягіно
73 73 кілометр
78 Анциферово
Підосинки
р. Нерська
88 Куровська
90 90 кілометр
95 95 кілометр
100 Авсюніно
107 Заполиці
112 Запутна
119 Шатурторф
124 Шатура
131,3 Ботіно
Мішеронь
138 Кривандіно
Осаново
Пожога
29 кілометр
Барміно
Сазоново
47 кілометр
Рязановка
140 Туголісся
145 Воймежний
157 Черусті
Кордон Московської і Владимирскьої областей
Кордон Московської і Владимирскьої областей
6 кілометр
Кордон Московської і Владимирскьої областей
 На Вєковку 
Станція Куровська
СтанціяШатура
Станція Черусті

Казанський напрямок Московської залізниці — залізнична лінія на схід від Москви. Власне ця магістраль починається від станції Люберці I, де лінія, що прямує від Москва-Пасажирська-Казанська, розгалужується на два напрямки — південно-східний (Рязанський) та східний (Казанський). Проте головний хід — до станції Черусті в однойменному селищі в Шатурському районі Московської області — має відлік від Москва-Пасажирська-Казанська. Протяжність головного ходу — 157 км. Станція Черусті — крайня з Горьківською залізницею. Далі лінія через станцію стикування Вековка прямує в напрямку Арзамаса, Мурома та Казані. Кінцевою станцією приміських поїздів від Москви є Черусті Московської залізниці. Через максимальне плече електропотягів в 200 км прямі електрички до Вековки були скасовані в 2012 році. Від Черусті до Вековки курсують узгоджені з московськими електрички.

Казанським напрямком курсують приміські поїзди на Куровську, Єгор'євськ, Шатура, Черусті, пасажирські поїзди далекого прямування в міста Середнього Поволжя і деякі міста Уралу і Сибіру, а також основна маса вантажних поїздів до Сибіру і на Далекий Схід. Казанським напрямком прямує 30 електропоїздів на добу (приблизно 30% від загальної кількості електропоїздів на добу, курсуючих від Москва-Пасажирська-Казанська).

Маршрути:

Від самої розвилки з Рязанським напрямком на станції Люберці I до Гжелі паралельно лінії Казанської залізниці прокадена траса Егор'євского шосе.

Історія

[ред. | ред. код]

Казанський напрямок — наймолодша із залізничних магістралей Московського вузла. Рух від Москви до Черусті було відкрито в 1912 році — пізніше, ніж на всіх інших напрямках, в результаті будівництва колії від Люберець до Казані.

До цього залізничне сполучення Москви та Казані здійснювалося через Рязань.

В 1960 році ділянка Люберці I - Черусті увійшла до складу Московської залізниці, було електрифіковано на постійному струмі, вантажні та пасажирські поїзди стали водити електровозами депо Москва-Сортувальна. 12 жовтня того ж року від Москва-Пасажирська-Казанська в напрямку Куровської відійшов останній в історії МЗ приміський поїзд на паровозній тязі.

В 1972 році було відкрито двоколійний рух.

У той же час на змінному струмі була електрифікована ділянка від Арзамаса і Мурома в сторону Москви. В 1986 році в районі колишнього роз'їзду Вековка відбулося з'єднання двох відрізків магістралі, електрифікація яких відбувалася одночасно. Оскільки ділянка від Москви було електрифіковано постійним струмом, а зустрічна, від Мурома — змінним, на місці роз'їзду Вековка була побудована однойменна станція стикування.

Сучасний стан

[ред. | ред. код]

Сьогодні завдяки розвиненій інфраструктурі і найкоротшій відстані до Транссибу в порівнянні з Ярославським і Нижегородським ходами Казанський напрямок затребуваний як в пасажирських, так і в вантажних перевезеннях в східну частину країни.

Головний хід адміністративно відноситься до Московсько-Курського регіону Московської залізниці.

Приміське пасажирське сполучення на Казанському напрямку обслуговується моторвагонним депо ТЧ-26 Куровське.

Посилання

[ред. | ред. код]