Кам'янське (Берегівський район)
село Кам'янське | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Закарпатська область | ||
Район | Берегівський район | ||
Рада | Кам'янська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA21020130010082249 | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1412 | ||
Населення | 1482 | ||
Площа | 12000 км² | ||
Густота населення | 0,12 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 90125 | ||
Телефонний код | +380 3144 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°16′47″ пн. ш. 22°56′19″ сх. д. / 48.27972° пн. ш. 22.93861° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря |
135 м | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 90125, Закарпатська обл., Берегівський р-н, с. Кам'янське, вул. Українська, 1 | ||
Карта | |||
Мапа | |||
Кам'янське́ — село в Кам'янській сільській громаді Берегівського району Закарпатської області України.
Колишня назва — Кив'яждь. Походить від так званої груші «кивящанки», яка росла в центрі села.
В околицях села, на п'ятій і шостій вершинах гряди, з правого боку автотраси Берегове — Іршава — ранньо- і пізньопалеолітичні місцезнаходження.
Перша згадка - 1412.
У ХІХ ст. громада Кив'яждь мала власну символіку: печатку з зображенням листяного дерева, під яким стоїть павич (зразок такої печатки, датованої 1862 р., описав відомий мукачівський краєзнавець Т.Легоцький)[1].
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1902).
Церква стояла в селі вже в 1692 р. У 1740 р. згадують дерев'яну церкву, але священик жив у Боґаревиці. У 1902 p., коли за священика Імре Дудинського зводили муровану церкву, стара дерев'яна ще стояла. Тоді в Кам'янському було 829 греко-католиків, а в філіях — 525 у Хмільнику та 175 — у Воловиці.
Очевидно, 1902 р. є роком початку спорудження, бо над входом зазначено дату 1909—1910. Іконостас до мурованої церкви вирізьбив відомий різьбяр Іван Павлишинець. У 1998 р. замість дерев'яної каркасної дзвіниці вимурували з цегли нову — високу, двох'ярусну.
Дерев'яна каплиця коло мурованої церкви Покрови — це рідкісний на теперішній час зразок вишуканих малих архітектурних споруд у народному будівництві.
Каплицю збудували край дороги в середині XIX ст. Коли наприкінці 1940-х років насувалася хвиля руйнувань храмів, люди перенесли каплицю до церкви і таким чином урятували.
Після перенесення каплиця зазнала незначних змін — ґонтове покриття даху змінено на бляшане, дещо вкорочено хрест, але незмінними лишилися вишукані пропорції та чудові художні деталі, які дотепер милують око.
У 1949 р. місцевого пароха Степана Леґезу заслали на каторгу і помер він у Мордовії (Росія) в 1954 р.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1528 осіб, з яких 717 чоловіків та 811 жінок.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1456 осіб.[3]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,26 % |
російська | 0,54 % |
- колишня назва — Кив'яждь. Походить від так званої груші «кивящанки», яка росла в центрі села.
- В околицях села, на п'ятій і шостій вершинах гряди, з правого боку автотраси Берегове — Іршава — ранньо- і пізньопалеолітичні місцезнаходження.
- Покрови Пресвятої Богородиці (1902).
- вузькоколійна залізниця
- ↑ Lehoczky T. Beregvármegye monografiája. - Ungvár, 1881. - I kötet. - 458 old.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Погода в селі [Архівовано 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |