Турнір претендентів
Турнір претендентів — шаховий турнір, організований ФІДЕ починаючи з 1950 року, щоб визначити претендента на звання чемпіона світу з шахів. Його переможець здобуває право на матч за світову першість проти чинного чемпіона світу.
На початку своєї історії проводився раз на три роки, але після розколу чемпіонату світу на початку 1990-х років, а потім зі змінами у визначенні претендента, турнір проводиться через різні часові проміжки.
Кількість гравців на турнірі змінювалася в різні роки, від восьми до п'ятнадцяти. Більшість з них потрапляли через міжзональний турнір, хоча деякі проходили напряму, без необхідності грати в міжзональному.
Перший міжзональний/кандидатський цикл Чемпіонату світу відбувся 1948 року. До 1965 року турнір проводився за круговою системою. Від 1965 року проходив у вигляді матчів за олімпійською системою упродовж кількох місяців. У 1995–1996 роках чинний чемпіон світу ФІДЕ (Анатолій Карпов) також вступив у кандидатські матчі на стадії півфіналу, тому переможець був чемпіоном світу ФІДЕ.
ФІДЕ припинила проводити турніри/матчі претендентів після 1996 року, але потім вони повернулися в іншій формі під час циклу чемпіонату світу з шахів 2007.
Від 1993 по 2006 рік "класичний" Чемпіонат світу проводився окремо від ФІДЕ. В рамках його циклів також пройшло три кандидатські турніри (у 1994–1995, 1998 і 2002 роках) кожного разу з різними спонсорами і за іншими форматами. В одному з цих випадків замість його переможця 1998 року Олексія Широва у матчі за звання чемпіона світу 2000 грав інший шахіст.
У нижченаведених таблицях показано учасників і результати всіх міжзональних і кандидатських турнірів, а також матчів за звання чемпіона світу. Гравці, показані в дужках курсивом, (Бондаревський, Ейве, Файн і Решевський у 1950 році, Ботвинник в 1965 році, Фішер в 1977 році, Карлсен у 2011 році) кваліфікувались у турнір претендентів, або потрапили в нього завдяки посіву, але не зіграли. Гравці, позначені курсивом та зірочкою, (Штейн* у 1962 та 1965 роках і Бронштейн* у 1965 році) не зіграли в турнірі претендентів через правило, що обмежувало кількість гравців з однієї країни. Шахісти, перераховані після тих, які позначені курсивом, (Флор у 1950 році, Геллер у 1965 році, Спаський у 1977 році, Грищук у 2011 році) кваліфікувались лише завдяки відмові від участі гравців у дужках.
Стовпчик "посіяний у фінал" зазвичай стосується чинного чемпіона, але має інший сенс у випадку Чемпіонату світу з шахів 1948, у якому п'ять гравців були посіяні на чемпіонський турнір, класичний Чемпіонат світу із шахів за версією ФІДЕ 2000, у якому двох гравців було відібрано в чемпіонський фінал, чемпіонату світу з шахів 2005, у якому вісім гравців було відібрано у фінальний турнір чемпіонату і чемпіонату світу з шахів 2007, у якому четверо гравців було відібрано у фінальний турнір чемпіонату.
| Роки | Формат міжзонального турніру | Кваліфікувались через міжзональний турнір | Посіяні в турнір претендентів | Формат турніру претендентів | Переможець(ці) турніру претендентів | Посіяний(ні) у фінал | Чемпіонський фінал |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1948 | Жодного | У 1946–1947 роках ФІДЕ вирішила провести турнір між шістьма. ФІДЕ вибрала Файна і Кереса як переможців турніру АВРО 1938, якого визнала Турніром претендентів. Решевського вибрали як багаторазового чемпіона США, Ботвинника як чемпіона СРСР, Ейве як колишнього чемпіона світу, Смислова як одного з кількох радянських гросмейстерів. Рубен Файн знявся з турніру 1948 року. |
5 гравців, Ботвинник, Смислов, Керес, Решевський, Ейве |
Гаага/ Москва 1948 п'ятиколовий турнір, 1. Ботвинник 14 / 20 2. Смислов 11 3.-4. Керес, Решевський 10½ 5. Ейве 4 | |||
| 1948–51 | Сальтшьобаден 1948 (Стокгольм) 1948 20 гравців, одноколовий турнір, 8 кваліфікувалося |
1. Бронштейн, 2. Сабо, 3. Болеславський, 4. Котов, 5. Лілієнталь, 6.-9. Найдорф, Штальберг, (Бондаревський[1]), Флор |
Смислов, Керес (Ейве, Файн, Решевський) |
Будапешт 1950 10 гравців, двоколовий турнір 1.-2. Болеславський, Бронштейн 3. Смислов; 4. Керес |
Бронштейн (виграв матч плей-оф проти Болеславського) |
Ботвинник (чемпіон 1948) | Москва 1951 матч з 24 ігор Нічия 12–12, Ботвинник зберіг звання |
| 1952–54 | Сальтшьобаден 1952 (Стокгольм) 1952 21 гравець, одноколовий турнір, 8 кваліфікувалося |
1. Котов, 2.-3. Тайманов, Петросян, 4. Геллер, 5.-8. Авербах, Штальберг, Сабо, Глігорич |
Бронштейн, Болеславський, Смислов, Керес, Решевський, Найдорф,[2] Ейве[3] | Цюрих 1953 15 гравців, двоколовий турнір 1. Смислов 2.-4. Бронштейн, Керес, Решевський |
Смислов | Ботвинник (чемпіон 1951) | Москва 1954 матч з 24 ігор Нічия 12–12, Ботвинник зберіг звання |
| 1955–57 | Гетеборг 1955 21 гравець, одноколовий турнір, 9 кваліфікувалося |
1. Бронштейн, 2. Керес, 3. Панно, 4. Петросян, 5.-6. Геллер, Сабо, 7-9. Філіп, Пільник, Спаський | Смислов | Амстердам 1956 10 гравців, двоколовий турнір 1. Смислов 2. Керес |
Смислов | Ботвинник (чемпіон 1954) | Москва 1957 Смислов виграв 12½–9½ |
| 1958 | Рематч | Ботвинник, Смислов | Москва 1958 Ботвинник виграв 12½–10½ | ||||
| 1958–60 | Порторож 1958 21 гравець, одноколовий турнір, 6 кваліфікувалося |
1. Таль, 2. Глігорич, 3.-4. Петросян, Бенко, 5.-6. Олафссон, Фішер |
Смислов, Керес | Югославія 1959[4] 1959 8 гравців, чотириколовий турнір 1. Таль; 2. Керес; 3. Петросян; 4. Смислов |
Таль | Ботвинник (чемпіон 1958) | Москва 1960 Таль виграв 12½–8½ |
| 1961 | Рематч | Ботвинник, Таль | Москва 1961 Ботвинник виграв 13–8 | ||||
| 1962–63 | Стокгольм 1962 23 гравці, одноколовий турнір, 6 кваліфікувалося |
1. Фішер, 2.-3. Геллер, Петросян, 4.-5. Корчной, Філіп, 6.-8. Штейн*, Бенко[5] |
Таль, Керес | Кюрасао 1962 8 гравців, чотириколовий турнір 1. Петросян; 2. Керес;[6] 3. Геллер; 4. Фішер |
Петросян | Ботвинник (чемпіон 1961) | Москва 1963 Петросян виграв 12½–9½ |
| 1964–66 | Амстердам 1964 24 гравці, одноколовий турнір, 6 кваліфікувалося |
1.-4. Смислов, Ларсен, Спаський, Таль, 5. Штейн*, 6. Бронштейн*, 7. Івков, 8.-9. Портіш[7] |
Керес, (Ботвинник), Геллер | 1965: 8 гравців, матчі Півфінали: Спаський переміг Геллера Таль переміг Ларсена |
Спаський переміг Таля у фіналі |
Петросян (чемпіон 1963) | Москва 1966 Петросян виграв 12½–11½ |
| 1967–69 | Сус 1967 23 гравці, одноколовий турнір, 6 кваліфікувалося |
1. Ларсен, 2.-4. Корчной, Геллер, Глігорич, 5. Портіш, 6.-8. Решевський[8] |
Спаський, Таль | 1968: 8 гравців, матчі Півфінали: Корчной переміг Таля Спаський переміг Ларсена |
У фіналі Спаський переміг Корчного |
Петросян (чемпіон 1966) | Москва 1969 Спаський виграв 12½–10½ |
| 1970–72 | Пальма-де-Майорка 1970 24 гравці, одноколовий турнір, 6 кваліфікувалося |
1. Фішер, 2.-4. Ларсен, Геллер, Гюбнер, 5.-6. Тайманов, Ульманн |
Петросян, Корчной | 1971: 8 гравців, матчі Півфінали: Петросян переміг Корчного Фішер переміг Ларсена |
У фіналі Фішер переміг Петросяна |
Спаський (чемпіон 1969) | Рейк'явік 1972 Фішер виграв 12½–8½ |
| 1973–75 | 1973: Два одноколових міжзональних турніри по 18 гравців; з кожного кваліфікувалося по 3 гравці |
Ленінград 1973: 1.-2. Корчной, Карпов, 3. Бірн; |
Спаський, Петросян | 1974: 8 гравців, матчі Півфінали : Корчной переміг Петросяна Карпов переміг Спаського |
У фіналі Карпов переміг Корчного |
Фішер (чемпіон 1972) | 1975: Карпов виграв через відмову Фішера |
| Петрополіс 1973: 1.Мекінг, 2.-4.: Портіш, Полугаєвський[9] | |||||||
| 1976–78 | 1976: Два одноколових міжзональних турніри по 20 гравців; з кожного кваліфікувалося по 3 гравці |
Біль 1976: 1. Ларсен, 2.-4. Петросян, Портіш[10] |
Корчной, (Фішер), Спаський | 1977-78: 8 гравців, матчі Півфінали : Корчной переміг Полугаєвського Спаський переміг Портіша |
У фіналі Корчной переміг Спаського (1977–78) |
Карпов (чемпіон 1975) | Баґйо 1978 Карпов виграв 6–5 після 32 ігор (без урахування нічиїх) |
| Маніла 1976: 1. Мекінг, 2.-3. Полугаєвський, Горт | |||||||
| 1979–81 | 1979: Два одноколових міжзональних турніри по 18 гравців; з кожного кваліфікувалося по 3 гравці |
Рига 1979: 1.-2. Таль, Полугаєвський, 3.-4. Адор'ян;[11] |
Корчной, Спаський | 1980: 8 гравців, матчі Півфінали: Корчной переміг Полугаєвського Гюбнер переміг Портіша |
У фіналі Корчной переміг Гюбнера |
Карпов (чемпіон 1978) | Мерано 1981 Карпов виграв 6–2 після 18 ігор (без урахування нічиїх) |
| Ріо-де-Жанейро 1979: 1.-3. Портіш, Петросян, Гюбнер | |||||||
| 1982–85 | 1982: Три одноколових міжзональних турніри по 14 гравців; з кожного кваліфікувалося по 2 гравці |
Лас-Пальмас 1982: 1. Ріблі, 2. Смислов; |
Корчной, Гюнер | 1983-84: 8 гравців, матчі Півфінали: Каспаров переміг Корчного Смислов переміг Ріблі |
У фіналі Каспаров переміг Смислова (1984) |
Карпов (чемпіон 1981) | Москва 1984-85 Необмежений матч припинено після 48 ігр за рахунку 5–3 на користь Карпова (без урахування нічиїх) |
| Толука 1982: 1.-2. Портіш, Торре | |||||||
| 1985 | Москва 1982: 1. Каспаров, 2. Бєлявський; |
перегравання : Карпов, Каспаров | Москва 1985 матч з 24 ігор Каспаров виграв перегравання 13–11 | ||||
| 1986 | Рематч | Карпов, Каспаров |
Лондон/Ленінград 1986 Каспаров виграв 12½–11½ | ||||
| 1985–87 | 1985: Три одноколових міжзональних турніри по 16-18 гравців; з кожного кваліфікувалося по 4 гравці |
Біль 1985: 1. Ваганян, 2. Сейраван, 3. Соколов, 4.-6. Шорт;[12] |
Корчной, Ріблі, Смислов, Спаський[13] (посіяний на турнір) Карпов (посіяний у фінал 1987) |
Монпельє 1985: 16 гравців, одноколовий турнір, 1.-3. Юсупов, Соколов, Ваганян, 4.-5. Тімман[14] |
Лінарес 1987: У фіналі Карпов здолав переможця матчу (Соколова). |
Каспаров (чемпіон 1985) | Севілья 1987 Матч з 24 ігор Нічия 12–12, Каспаров зберіг звання |
| Таско 1985: 1. Тімман, 2. Ногейрас, 3. Таль, 4. Спраггетт; | |||||||
| Туніс 1985: 1. Юсупов, 2. Бєлявський, 3. Портіш, 4.-5. Чернін[15] |
1986: 4 гравці грали два раунди матчів: Юсупов переміг Тіммана; Соколов переміг Ваганяна і Юсупова. | ||||||
| 1987–90 | 1987: Три одноколових міжзональних турніри по 17-18 гравців; з кожного кваліфікувалося по 3 гравці |
Суботиця 1987: 1.-3. Сакс, Шорт, Спілмен; |
Соколов, Тімман, Ваганян, Юсупов, Спраггетт[13] Карпов (посіяний у другий раунд) |
1988: 14 граців грали один раунд матчів, 1989: Карпов приєднався до переможців у чвертьфіналі Півфінали (1989): Карпов переміг Юсупова Тімман переміг Спілмена |
У фіналі Карпов переміг Тіммана (1990) |
Каспаров (чемпіон 1987) | Нью-Йорк/Ліон 1990 Каспаров виграв 12½–11½ |
| Сірак 1987: 1.-2. Салов, Хьяртарсон, 3.-4. Портіш;[16] | |||||||
| Загреб 1987: 1. Корчной, 2.-3. Сейраван, Ельвест | |||||||
| 1990–93 | Маніла 1990 Турнір за швейцарською системою з 64 гравців, 11 кваліфікувалося |
1.-2. Гельфанд, Іванчук, 3.-4. Ананд, Шорт, 5.-11. Сакс, Корчной, Гюнер, Ніколич, Юдасін, Долматов, Дрєєв |
Тімман, Юсупов, Спілмен Карпов (посіяний у другий раунд) |
1991: 14 гравців, грали один раунд матчів, 1991: Карпов приєднався у чвертьфіналі Півфінали (1992): Шорт переміг Карпова Тімман переміг Юсупова |
У фіналі Шорт переміг Тіммана (1993) |
Каспаров (чемпіон 1990) | Лондон, вересень-жовтень 1993: Каспаров переміг Шорта 13–8 під егідою ПША; |
| Нідерланди[17] /Джакарта[18] вересень-листопад 1993: Карпов переміг Тіммана 12½–8½ під егідою ФІДЕ | |||||||
| 1993–95 (ПША) | Гронінген грудень 1993 Турнір за швейцарською системою з 54 гравців, 7 кваліфікувалося |
1.-2. Адамс, Ананд, 3.-7. Камський, Крамник, Тівяков, Гулько, Романишин |
Шорт | 1994-95: 8 гравців, матчі Півфінали : Камський переміг Шорта Ананд переміг Адамса |
У фіналі Ананд переміг Камського (1995) |
Каспаров (чемпіон ПША 1993) | Нью-Йорк вересень–жовтень 1995 матч з 20 ігор Каспаров виграв 10½–7½ |
| 1993–96 (ФІДЕ) | Біль 1993, липень турнір за швейцарською системою на 73 гравці, 10 кваліфікувалося |
1. Гельфанд, 2.-9. Ван дер Стеррен, Камський, Халіфман, Адамс, Юдасін, Салов, Лотьє, Крамник, 10.-15. Ананд[19] |
Тімман, Юсупов | 1994: 12 гравців грали два раунди матчів. | Півфінали (лютий 1995): Карпов переміг Гельфанда, Камський переміг Салова |
Еліста 1996 матч з 20 ігор Карпов виграв 10½–7½ | |
| Карпов (посіяний у півфінали) | 1995: Карпов приєднався до переможців (Гельфанд, Камський, Салов) у півфіналах. | ||||||
Після 1996 року більше не було міжзональних турнірів, але ФІДЕ продовжувала організовувати квалафікаційні зональні турніри.
| Класичні чемпіонати світу (1998–2004) | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Роки | Формат претендентських турнірів | Сіяні у претендентські турніри | Переможець(ці) претендентських турнірів | Сіяний у фінал | Чемпіонський фінал | ||
| 1998 (класичний) | Касорла, травень–червень 1998 року матч з 10 ігор |
Крамник, Широв (за рейтингом)[20] |
Широв виграв 5½–3½ | Каспаров (чемпіон 1995) |
Матч так і не відбувся | ||
| 2000 (класичний) | Жодного | Двоє гравців посіяні у фінал: Каспаров (чемпіон 1995); Крамник (за рейтингом)[21] |
Лондон: жовтень- листопад 2000 року матч з 16 ігор Крамник виграв 8½–6½ | ||||
| 2002–2004 (класичний) | Дортмунд 2002, липень попередній: двоколовий турнір на чотири гравці; Півфінали: перші місця з кожної групи грають проти других з іншої в міні-матчах |
Попередні:[22] група 1: 1. Широв, 2.Топалов, 3.Гельфанд, 4.Луц група 2: 1.Барєєв, 2.Леко, 3.Адамс, 4.Морозевич Півфінали : Леко переміг Широва, а Топалов переміг Барєєва. |
У фіналі Леко переміг Топалова) |
Крамник (чемпіон 2000) |
Бриссаго: вересень–жовтень 2004 матч з 14 ігор Нічия 7–7, Крамник зберіг звання | ||
| Чемпіонати ФІДЕ (1997–2005) | |||||||
| Рік | Формат турніру претендентів | Посіяний у турнір претендентів | Фіналісти | Чемпіонський фінал | |||
| 1997–1998 (ФІДЕ) | Гронінген грудень 1997, 7 раундів, міні-матчі, турнір за олімпійською системою |
100 гравців,[23] Чвертьфіналісти: Адамс, ван Велі, Шорт, Красенков, Гельфанд, Дрєєв, Ананд і Широв.[24] |
Ананд (переміг Адамса в претендентському фіналі) Карпов (чемпіон ФІДЕ 1996) |
Лозанна: січень 1998 матч з 6 ігор нічия 3–3; Карпов виграв плей-оф у швидкі шахи 2–0 | |||
| 1999 (ФІДЕ) | Лас-Вегас липень–серпень 1999, 7 раундів, міні-матчі, турнір за олімпійською системою |
100 гравців,[25] чвертьфіналісти: Крамник, Адамс, Мовсесян, Akopian, Широв, Нісіпяну, Халіфман, Ю. Полгар[26] |
півфінали: Халіфман переміг Нісіпяну, Акопян переміг Адамса |
Лас-Вегас 1999 матч з 6 ігор Халіфман виграв 3½–2½ | |||
| 2000 (ФІДЕ) | Нью-Делі (6 раундів)/фінал у Тегерані листопад–грудень 2000 7 раундів, міні-матчі, турнір за олімпійською системою, фінал відбувся в Тегерані |
100 гравців,[27] чвертьфіналісти: Ананд, Халіфман, Адамс, Топалов, Ткачов, Грищук, Широв і Барєєв[28] |
півфінали: Ананд переміг Адамса, Широв переміг Грищука |
Тегеран грудень 2000 матч з 6 ігор Ананд виграв 3½–½ | |||
| 2001–2002 (ФІДЕ) | Москва листопад–грудень 2001 7 раундів, міні-матчі, турнір за олімпійською системою з відносно швидким контролем часу |
128 гравців,[29] Чвертьфіналісти: Ананд, Широв, Іванчук, Лотьє, Свідлер, Гельфанд, Пономарьов і Барєєв |
півфінали: Пономарьов переміг Свідлера, Іванчук переміг Ананда |
Москва Січень 2002 матч з 8 ігор Пономарьов виграв 4½–2½[30] | |||
| 2004 (ФІДЕ) | Триполі червень–липень 2004 7 раундів, міні-матчі, турнір за олімпійською системою з відносно швидким контролем часу |
128 гравців,[31] чвертьфіналісти: Топалов, Харлов, Касимджанов, Грищук, Раджабов, Домінгес, Адамс, Акопян[32] |
півфінали: Адамс переміг Раджабова, Касимджанов переміг Топалова |
Триполі липень 2004 матч з 6 ігор Нічия 3–3; Касимджанов виграв плей-оф у швидкі шахи 1½–½[30] | |||
| 2005 (ФІДЕ) | Жодного | 8 гравців посіяні у фінал: Касимджанов (чемпіон ФІДЕ); Адамс (фіналіст ФІДЕ 2004); Ананд, Морозевич, Топалов (за рейтингом), Леко (класичний фіналіст 2004),[33] Ю. Полгар і Свідлер (за рейтингом) |
Сан-Луїс (Аргентина): 8 гравців, двоколовий турнір, вересень–жовтень 2005 1. Топалов : 10/14 2.-3. Ананд і Свідлер : 8½/14 4.Морозевич: 7/14 | ||||
| Об'єднання | |||||||
| 2006 | Об'єднувальний матч | Топалов (чемпіон ФІДЕ), Крамник (класичний чемпіон) |
Еліста жовтень 2006 матч з 12 ігор Нічия 6–6, Крамник виграв плей-оф у швидкі шахи 2½–1½ | ||||
Після об'єднання титулів ФІДЕ і "класичного" як кваліфікацію на турнір претендентів запроваджено Кубок світу і серію Гран-прі.
| Роки | Формат кваліфікації | Кваліфікувались | Посіяні в турнір претендентів | Формат турніру претендентів | Переможець(ці) турніру претендентів | Посіяні у фінал | Чемпіонський фінал |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2005–2007 | Кубок світу з шахів 2005 Ханти-Мансійськ листопад–грудень 2005 128 гравців, 7 раундів, міні-матчі, турнір за олімпійською системою; + міні-матчі для визначення місць від 1 до 16. 10 кваліфікувалося |
1.Пономарьов, 2.Аронян, (3.Бакро,[34]) 4.Грищук, 5.Барєєв, 6.Гельфанд, 7.Рублевський, 8.Гуревич, 9.Камський, 10.Карлсен, 11.Малахов |
Касимджанов, Леко, Адамс, Ю. Полгар (5-8-ме місця чемпіонату 2005), Широв, Бакро (за рейтингом) |
Еліста: травень–червень 2007 16 гравців, два раунди матчів, 4 гравці кваліфікувались у чемпіонський турнір |
Аронян, Гельфанд, Грищук, Леко[35] |
Ананд, Свідлер, Морозевич (2–4-те місця 2005); Крамник[36] (чемпіон 2006) |
Мехіко: вересень 2007 8 гравців, двоколовий турнір 1. Ананд 9/14 2.-3. Крамник і Гельфанд: 8/14 |
| 2008 | Рематч | Крамник, Ананд | Бонн, жовтень 2008 матч з 12 ігор Ананд виграв 6½–4½, зберігши титул. | ||||
| 2007–2010 | Кубок світу з шахів 2007 Ханти-Мансійськ листопад–грудень 2007 128 гравців, 7 раундів, міні-матчі, турнір за олімпійською системою |
У фіналі Камський переміг Широва 2½-1½. |
Топалов (чемпіон ФІДЕ 2005) |
Софія лютий 2009, матч з 8 ігор |
Топалов виграв 4½-2½ | Ананд (чемпіон 2008) |
Софія квітень–травень 2010 матч з 12 ігор Ананд виграв 6½–5½, зберігши титул. |
| 2008–2012 | Гран-прі ФІДЕ 2008–2010 2 кваліфікувалося[37] |
Аронян, Раджабов (Грищук)[37] |
(Карлсен) Грищук,[37] Крамник (за рейтингом), Камський,[38] Топалов,[39][40] Мамед'яров[41] |
Казань травень 2011,[42] 8 гравців, матчі півфінали: Гельфанд переміг Камського; Грищук переміг Крамника |
У фіналі Гельфанд переміг Грищука 3½–2½ | Ананд (чемпіон 2010) |
Москва, травень 2012 матч з 12 ігор, нічия 6–6, Ананд виграв плей-оф у швидкі шахи 2½–1½, |
| Кубок світу з шахів 2009 Ханти-Мансійськ листопад–грудень 2009 128 гравців, 7 раундів, міні-матчі, турнір за олімпійською системою (1-й кваліфікується) |
У фіналі Гельфанд переміг Пономарьова | ||||||
| 2011–2013 | Кубок світу з шахів 2011 Ханти-Мансійськ серпень–вересень 2011 128 гравців, 7 раундів, міні-матчі, турнір за олімпійською системою (перші троє кваліфікувались) |
Свідлер, Грищук, Іванчук | Гельфанд[43] Карлсен, Аронян, Крамник[44] Раджабов[41] |
Лондон 2013Лондон[45] березень 2013 двоколовий турнір з 8 гравців |
Карлсен (виграв турнір претендентів на тай-брейку) |
Ананд (чемпіон 2012) |
Ченнаї, листопад 2013 матч з 12 ігор Карлсен виграв 6½–3½ |
| 2012–2014 | Гран-прі ФІДЕ 2012–2013 2 кваліфікувалося |
Топалов, Мамед'яров | Ананд[46] Аронян, Карякін[47] Свідлер[41] |
Ханти-Мансійськ 2014Ханти-Мансійськ,[48] березень 2014[49] двоколовий турнір з 8 гравців |
Ананд | Карлсен (чемпіон 2013) |
Сочі, листопад 2014 матч з 12 ігор Карлсен виграв 6½-4½, зберігши титул |
| Кубок світу з шахів 2013 Тромсе серпень–вересень 2013 128 гравців, 7 раундів, міні-матчі, турнір за олімпійською системою (перші двоє кваліфікувалися) |
Крамник, Андрєйкін | ||||||
| 2014–2016 | Гран-прі ФІДЕ 2014–15 2 кваліфікувалося |
Каруана, Накамура | Ананд[50] Топалов, Гірі (за рейтингом)[51] Аронян (вайлд-кард)[51] |
Москва 2016 березень 2016 двоколовий турнір з 8 гравців |
Карякін | Карлсен (чемпіон 2014) |
Нью-Йорк, листопад 2016 матч з 12 ігор, нічия 6–6 Карлсен виграв плей-оф у швидкі шахи 3–1, зберігши титул |
| Кубок світу з шахів 2015 Баку Жовтень 2015 128 гравців, 7 раундів, міні-матчі, турнір за олімпійською системою (двоє перших кваліфікувалися) |
Свідлер, Карякін | ||||||
| 2017–2018 | Гран-прі ФІДЕ 2017 Двоє кваліфікувались |
Мамед'яров, Грищук | Карякін[52] Каруана, Со (за рейтингом)[53] Крамник (вайлд-кард)[53] |
Берлін 2018 березень 2018 двоколовий турнір з 8 гравцями |
Каруана | Карлсен (чемпіон 2016 ) |
Лондон, листопад 2018 матч з 12 ігор Переміг Карлсен |
| Кубок світу з шахів 2017 Тбілісі вересень 2017 128 гравців, 7 раундів, міні-матчі, турнір за олімпійською системою (переші двоє кваліфікувались) |
Аронян, Дін | ||||||
| 2020-2021 | Гран-прі ФІДЕ 2019 Дві вакансії |
(1) TBD
(2) TBD |
 Фабіано Каруана (США) (віце-чемпіон світу)[54] Аніш Гірі* (Нідерланди) (поточний лідер за рейтингом)
Один шахіст (Вайлд-кард) |
Турнір претендентів 2020 Єкатеринбург, березень-квітень 2020 року двоколовий турнір з 8 шахістами |
Непомнящий |  Магнус Карлсен (Норвегія)чемпіон 2018 року |
Дубаї, листопад-грудень 2021 матч із 14 партій Переміг Карлсен |
| Кубок світу з шахів 2019 Ханти-Мансійськ Вересень-жовтень 2019 128 шахістів, 7 раундів, міні-матч, нокаут-турнір (фіналісти кваліфікувались) |
(1)  Теймур Раджабов (Азербайджан)
(2) | ||||||
| Турнір Grand Swiss ФІДЕ 2019 Острів Мен, жовтень 2019 154 шахісти швейцарська система (переможець) |
 Ван Хао (Китай)
| ||||||
| 2023 | Фіналісти кубку світу із шахів 2021 |  Ян-Кшиштоф Дуда (переможець)
|
 Ян Непомнящий[a](віце-чемпіон)
|
Турнір претендентів 2022 | Непомнящий | Ліжень (друге місце, через відмову Карлсена) | Астана, квітень 2023, матч із 14 партій і тай-брейку
Переміг Ліжень |
| Сергій Карякін | |||||||
| Два найкращих результати у турнірі Grand Swiss ФІДЕ 2021[en] |  Аліреза Фіруджа (переможець)
| ||||||
 Фабіано Каруана (друге місце)
| |||||||
| Два найкращих результати у Гран-прі ФІДЕ 2022[en] | Хікару Накамура (переможець)
| ||||||
 Ріхард Раппорт (друге місце)
| |||||||
| Кубок світу із шахів 2023 |  Рамешбабу Прагнанандха
|
 Ян Непомнящий[a] (віце-чемпіон)
|
Турнір претендентів 2024 | ||||
| Фабіано Каруана
| |||||||
| Ніджат Абасов
| |||||||
| Велика швейцарка ФІДЕ 2023[en] | Відіт Гуджраті
| ||||||
| Хікару Накамура
| |||||||
| Цикл ФІДЕ 2023[en] | Гукеш Доммараджу
| ||||||
| |||||||
- ↑ Бондаревського замінили в кандидатському турнірі через хворобу
- ↑ з попереднього турніру претендентів
- ↑ з Чемпіонату світу 1948
- ↑ Блед, Загреб, Белград
- ↑ За плей-оф Штейн фінішував попереду Бенко і Глігорича, але вибув, оскількилише троє радянських гравців могли кваліфікуватися з міжзонального турніру в кандидатський.
- ↑ після матчу плей-оф проти Геллера
- ↑ Портіш переміг Решевського на плей-оф.
- ↑ Горт і Штейн вибули через гірний коефіцієнт Бергера, після плей-оф усі гравці мали по 4 / 8.
- ↑ Геллер вибув після плей-оф
- ↑ Таль вибув після плей-оф
- ↑ Ріблі вибув після плей-оф
- ↑ Ван дер Віль і Торре вибули після плей-оф
- ↑ а б вибраний федерацією організаторів
- ↑ Тімман вибив Таля в плей-оф
- ↑ Гавриков вибув після плей-оф
- ↑ Нанн вибув після плей-оф
- ↑ Зволле (ігри 1-3) / Арнем (ігри 4-6) / Амстердам (ігри 7-12)
- ↑ (ігри 13-21)
- ↑ Єпішин, Лпутян, Широв, Іванчук та Іван Соколов вибули на тай-брейку (сума рейтингів Ело суперників).
- ↑ Ананд, as a participant in the ФІДЕ world championship cycle, believed he was contractually obligated to not participate in a rival cycle.
- ↑ Перемовини про матч 1999 року між Шировим або Анандом не увінчалися успіхом, як і перемовини 2000 року, оскільки Ананд висловив незадоволення контрактом.
- ↑ Каспаров відмовився приймати запрошення. Також відмовився Ананд та інші гравці, які брали участь у чемпіонатах світу ФІДЕ.
- ↑ переший сіяний Крамник відмовився від участі, пояснивши це тим, що пряме потрапляння чемпіона ФІДЕ 1996 Карпова у фінал було неприйнятним;
класичний чемпіон 1995 Каспаров, фіналіст 1996 Камський і чемпіонка світу 1996 Сьюзен Полгар відмовилися наперед від участі. - ↑ Топалов, Іванчук, Бєлявський, Салов, Барєєв, Гоергієв, Ю. Полгар, Садлер, Акопян, Лотьє вибули
- ↑ чемпіон ФІДЕ 1998 Карпов, фіналіст ФІДЕ 1998 Ананд (Ананд вів перемовини з Каспаровим щодо матчу за його титул) і класичний чемпіон 1995 Каспаров відмовилися від участі
- ↑ класичний кандидат 1998 Широв і Крамник поступились Нісіпяну і Адамсу у чвертьфіналах.
- ↑ класичні чемпіони Каспаров, Крамник і чемпіон ФІДЕ 1998 Карпов не взяли участі
- ↑ Морозевич, Леко, Красенков, Касимджанов, Свідлер, Гельфанд, Шорт, Смірін, Дрєєв, Азмайпарашвілі, Рублевський, Алмаші, Сюй Цзюнь, Гуревич вибули
- ↑ класичні чемпіони Крамник і Каспаров не взяли участі. Решту найсильніших шахістів світу взяли участь, зокрема колишні чемпіони світу ФІДЕ Ананд, Халіфман (вибув у третьому раунді) і Карпов (вибув у першому раунді).
- ↑ а б Об'єднувальний матч проти Каспарова так і не відбувся
- ↑ Каспаров, Ананд, Крамник, Свідлер, Широв, Пономарьов, Леко, Ю. Полгар, Гельфанд, Барєєв, Карпов і гравці з Ізраїлю відмовилися від участі, Морозевич був відсутній перед першим раундом
- ↑ Іванчук, Шорт, Малахов, Нісіпяну, Соколов, Дрєєв, Акопян, Бакро, Гуревич, Рублевський, вибули
- ↑ Крамник (класичний фіналіст 2004) відмовився від участі, і Каспаров, який завершив виступи, були замінені на Ю. Полгар і Свідлера за рейтингом
- ↑ Бакро кваліфікувався за рейтингом
- ↑ Аронян переміг Широва ; Леко переміг Барєєва ; Грищук переміг Рублевського ; Гельфанд переміг Камського
- ↑ Топалов був замінений на Крамника (чемпіон 2006)
- ↑ а б в Грищук, третій на Гран-прі ФІДЕ, замінив Карлсена коли той знявся.
- ↑ претендент 2009, програв у матчі претендентів
- ↑ фіналіст 2010 програв Матч за звання чемпіона світу 2010
- ↑ ФІДЕ to move Candidates Matches, Топалов threatens boycott
- ↑ а б в Номінант організаційного комітету.
- ↑ chessbase.com; Pairings for Candidates Matches are released
- ↑ фіналіст матчу 2012
- ↑ Перші троє в за рейтингом гравців, які не кваліфікувались іншим шляхом
- ↑ Levitov announces ФІДЕ plans for Candidates Tournament in the 2014 World Championship cycle
- ↑ програв у чемпіонському матчі 2013 року
- ↑ Перші двоє за рейтингом гравців, які не кваліфікувалися іншим шляхом
- ↑ ФІДЕ Calendar 2014[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ ФІДЕ announces dates for Матч за звання чемпіона світу із шахів cycles[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Програв у чемпіонському матчі 2014 року
- ↑ а б World Chess Candidates Tournament (ФІДЕ)[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Програв у чемпіонському матчі 2016
- ↑ а б Крамник to play 2018 Candidates[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Програв у чемпіонському матчі 2018
- ↑ FIDE Condemns Military Action; Takes Measures Against Russia, Belarus, chess.com, 28 February 2022
- ФІДЕ World Championship events 1948-1990, Mark Weeks' chess pages
- World Championship events 1991-present, Mark Weeks' chess pages
- World Championships pages, Rybka Chess Community Forum