Перейти до вмісту

Карлос Марія Федерічі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Карлос Марія Федерікі)
Карлос Марія Федерічі
Народився3 грудня 1941(1941-12-03)[1][2][…] (83 роки)
Монтевідео, Уругвай
Країна Уругвай[4]
Діяльністьписьменник, художник коміксів
Жанркомікс і наукова фантастика

Карлос Марія Федерічі (Монтевідео, 3 грудня 1941) — уругвайський письменник-фантаст, сценарист і мультиплікатор творів фантастики, детективів та жахів.[5]

Біографія

[ред. | ред. код]

Карлос народився в Монтевідео в 1941 році. У віці 19 років він опублікував своє перше оповідання під назвою Секрет в журналі Mundo Uruguayo. У 1968 році він дебютував у коміксах Баррі Коул, щоденною стрічкою, де читачі повинні були знайти вбивцю. З тих пір його робота в цій галузі не припинялася і наразі вважається в Уругваї класикою коміксів і наукової фантастики.[6]

У 1972 році він дебютував як романіст книжкою Червоний берег (видавництво «Acme», Буенос-Айрес, збірка «Растрос»), де з'являється детектив Дортерос, герой двох інших романів. Наступного року Федерічі створює «Дінкенштейна», комікс жахів, спочатку призначений для США, але який врешті-решт був опублікований і в Бельгії, Аргентині та Уругваї.[7] У 1974 році з'явився роман Моя робота — злочин (ред. Жірон, Монтевідео), а через два роки — книга Майте собаку і відчувайте запах, опублікована в Бельгії Бернардом Гурденом.

Його літературні твори з'являються в кількох антологіях у своїй країні та за кордоном. У 1980-х видав книжки Два обличчя злочину (вид. «Universo», Мексика), Прийнятно$ — керівники Бога (вид. «Yoea», Монтевідео). У 1980 році він випустив комікс Реактивний гальвез[7], який був опублікований знову в 1984 році. У 1985 році він опублікував у формі серіалу в Поріг темряви, який знову з'явиться у форматі книги окремими виданнями 1990 та 1995 років (ред. Yoea, Монтевідео). Дещо пізніше з'являється Вбивця не хоче блондинок у 1991 році, Поліцейські розповіді та Метерлінк нексус у 1993 році, наступного року Прибуття до Хордори.

Його вважають одним із піонерів наукової фантастики та детективу в Уругваї. Федерічі вважає впливовими Еллері Квін, Едгара Воллеса, Рея Бредбері та Джона Діксона Карра.

У 2013 році було опубліковано антологію його коміксів під назвою Федерічі, Міжгалактичний детектив, проєкт журналіста Матіаса Кастро з оцифруванням зображень Дієго Журданом.[8]

Твори

[ред. | ред. код]
  • Червоний берег, 1972
  • Моя робота — злочин, 1974
  • Майте собаку і відчувайте запах, 1976
  • Два обличчя до злочину, 1982
  • Прийнятно$ - керівники Бога, 1989
  • Поріг Темряви, 1990—1995
  • Вбивця не хоче блондинок, 1991
  • Поліцейські казки, 1993
  • Нексус Метерлінка, 1993
  • Досягнення Хордори, 1994

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Срібна скарбничка (Мадрид, 1987)
  • 1-ша Премія літературного конкурсу Мелвіна Джонса (1986)
  • 1-ша Премія муніципалітету Монтевідео (1971)
  • 1-ша Премія до XIII річниці газети El Popular (1970)[9]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Lambiek Comiclopedia — Lambiek, 1999.
  2. ↑ NooSFere — 1999.
  3. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  4. ↑ Authority file of the National Library of Uruguay
  5. ↑ Cuando Carlos María Federici hacía Splash!, Punch!, Zap! y Aargh! (I). henciclopedia.org.uy. Процитовано 25 de marzo de 2021.
  6. ↑ Fuera de género. 5 de marzo de 2010. Процитовано 25 de marzo de 2021.
  7. ↑ а б Carlos María Federici. Escritor, guionista, dibujante, teórico. Tebeosfera. Процитовано 25 de marzo de 2021.
  8. ↑ Carlos María Federici. Lambiek (inglés) . Процитовано 25 de marzo de 2021.
  9. ↑ Diccionario de la Cultura Uruguaya. Fin de Siglo. 2007. {{cite book}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Карлос_Марія_Федерічі