Перейти до вмісту

Карл Фрідріх Айхгорн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Карл Фрідріх Ейхгорн)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Айхгорн.
Карл Фрідріх Айхгорн
нім. Karl Friedrich Eichhorn
Народився20 листопада 1781(1781-11-20)[1][2][…]
Єна, Саксен-Ваймарd, Священна Римська імперія[4]
Помер4 липня 1854(1854-07-04)[1][2][…] (72 роки)
Кельн, Рейнська провінція, Королівство Пруссія[4]
Країна Велике герцогство Саксен-Веймар-Айзенаське
Діяльністьсуддя, науково-педагогічний працівник, викладач університету, письменник
Галузьісторія держави права[5]
Alma materГеттінгенський університет і HU Berlin
Знання мовнімецька[2]
ЗакладГеттінгенський університет, HU Berlin і Університет Віадріна
ЧленствоПрусська академія наук і Баварська академія наук
БатькоJohann Gottfried Eichhornd
Нагороди
орден Червоного орла орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві» Орден Pour le Mérite в галузі мистецтв і науки

Карл Фрідріх Айхгорн (нім. Karl Friedrich Eichhorn; 20 листопада 1781, Єна — 4 липня 1854, Кельн) — німецький юрист та викладач, син Йоганна Готфріда Айхгорна[en].

Біографія

[ред. | ред. код]

Карл Фрідріх Айхгорн народився 20 листопада 1781 року у місті Єні. У 1797 році закінчив Геттінгенський університет. У 1805 став професором права Університету Віадріна у Франкфурті-на-Одері, з 1811 року зайняв кафедру по ньому ж у Берлінському університеті імені Фрідріха Вільгельма. У 1813—1814 роках брав участь у війні за визволення, служив у кавалерії і після закінчення війни був нагороджений Залізним хрестом.

У 1817 році йому запропонували кафедру права в Геттінгені, на що він погодився, покинувши Берлін, і став успішним викладачем. 1828 року пішов у відставку. Його наступник на кафедрі права у Берліні помер у 1832 році, після чого він повернувся до викладання на цій кафедрі, але пішов у відставку через два роки після цього. У 1832 році він також отримав призначення в міністерство закордонних справ, яке він, поряд з роботою в багатьох державних комітетах і веденням досліджень та написанням творів у галузі права, займав до своєї смерті в Кельні.

Ейхгорн поклав початок науковому вивченню німецького права разом із Савіньї був засновником німецької історичної школи права — саме її гілки, що називається школою германістів. Серед його численних учнів був, зокрема, Карл Густав Гомайєр[en].

Його класична праця «Deutsche Staats- und Rechtsgeschichte» (4 томи, Геттінген, 1808—1823; 5-е видання, 1843—1845) за широтою концепції зберігало своє значення довгий час. Разом із Савіньї Ейхгорн заснував у 1815 році «Zeitschrift für geschichtliche Rechtswissenschaft», призначену для пропаганди ідей нової школи. З інших праць Айхгорна відомі «Einleitung in das deutsche Privatrecht mit Einschluss des Lehnrechts» (5-е видання — Геттінген, 1845).

Карл Фрідріх Айхгорн помер 4 липня 1854 року у місті Кельні.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118529412 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в SNAC — 2010.
  4. ↑ а б Эйхгорн Карл Фридрих // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. ↑ Czech National Name Authority Database as Linked Data, Báze národních jmenných autorit v podobě propojených dat

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Эйхгорн, Карл-Фридрих // Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона : у 86 т. (82 т. та 4 дод.). — СПб., 1890—1907.
  • Schulte . "K.-Fr. Eichhorn. Sein Leben und Wirken (Штутгарт, 1884).

Посилання

[ред. | ред. код]

Суспільне надбання Ця стаття включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні:
Hugh Chisholm, ред. (1911). // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. Cambridge University Press. {{cite encyclopedia}}: Пропущений або порожній |title= (довідка) (англ.)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Карл_Фрідріх_Айхгорн