Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат
Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат (Карпатська конвенція) — міжнародний договір, учасниками якого є сім країн Центральної та Східної Європи (Чехія, Угорщина, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина та Україна). Конвенція прийнята 22 травня 2003 року в Києві.
Конвенція є другою субрегіональною угодою щодо захисту гірських районів по всьому світі.
З 2004 року тимчасовий секретаріат Карпатської конвенції перебуває у компетенції Програми ООН із захисту довкілля у Відні та приймається Австрійською Республікою.
Конференція сторін — головний директивний орган конвенції, що складається з представників високого рівня держав-членів конвенції. Серед іншого, конференція сторін:
- відповідає за прийняття протоколів та поправок до конвенції;
- для створення допоміжних органів конвенції ухвалює програму роботи та фінансовий бюджет;
- розглядає і підтримує здійснення конвенції та протоколів до неї.
Сесії конференції сторін проводяться раз на три роки.
Конвенція ратифікована Законом України «Про ратифікацію Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат», 7 квітня 2004 року, N 1672-IV[1]
- ↑ http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1672-15[недоступне посилання з липня 2019]
- menr.gov.ua Карпатська конвенцыя
- rada.gov.ua Текст конвенції
- http://www.carpathianconvention.org
|
Це незавершена стаття про міжнародні відносини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про охорону довкілля. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
