Карпо Трушенко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карпо Трушенко
Прапор
Прапор
Чигиринський полковник
липень 1653 — 1655
Попередник: Яків Пархоменко
Наступник: Антін Жданович
1657 — травень 1658
Попередник: Григорій Білобровка
Наступник: Ілляш Богаченко
 
Народження: невідомо
Київське воєводство, Річ Посполита
Смерть: після 1681
Країна: Річ Посполита
Гетьманщина
Релігія: православний

Карпо́ Трушенко (Трущенко) (? — після 1681) — український військовик і дипломат доби Гетьманщини, сподвижник Богдана Хмельницького. Чигиринський полковник (16531655, 16571658).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив зі старожитнього козацького роду. Служив у Чигиринському реєстровому полку до 1648 року, був знайомий з Богданом Хмельницьким. Брав участь у раді на Січі в лютому 1648, що обрала Хмельницького гетьманом. За його дорученням вів перемови з коронним гетьманом Миколаєм Потоцьким[1].

Керував полком козаків під час боїв 1648—1649 років[2]. У Реєстрі 1649 року — знатний військовий товариш, мешканець чигиринський. У Чигирині тоді також козакували Данило та Іван Трушенки (брати ?)[3].

1653 очолив Чигиринський полк замість Якова Пархоменка. На полковницькому уряді вперше згаданий 14 липня, коли взяв участь у перемовах у Чигирині з московськими послами Артамоном Матвєєвим і Іваном Фоміним. Одержав пару соболів у подарунок від царя. Був присутній на Переяславській раді 18 січня 1654 року[4].

Не пізніше 1656 поступився урядом Антонові Ждановичу. 1657 вдруге обраний полковником. Залишився на уряді після обрання гетьманом Івана Виговського.

11 травня 1658 був учасником перемов у Чигирині з московським послом Іваном Апухтіним[4]. Того ж місяця усунутий Виговським з полковництва через відмову брати участь у поході проти повстанців Пушкаря[5].

Підтримував Юрія Хмельницького. У квітні 1660 за дорученням гетьмана їздив до Москви разом з Яремою Петрановським[3]. Після складання Хмельницьким булави тривалий час не згадувався в історичних джерелах.

1681 року був наказним корсунським полковником у Юрія Хмельницького — «князя» і гетьмана Правобережної України під османським протекторатом. Вів бої з загонами гетьмана Івана Самойловича, що зганяли населення з Правобережжя[2]. Подальша доля невідома.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Мельниченко В. Початок Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького // Краєзнавча Черкащина
  2. а б Заруба В. Козацька старшина Гетьманської України (1648—1782): персональний склад та родинні зв'язки. — Дніпропетровськ, 2011
  3. а б Кривошея В. Козацька старшина Гетьманщини: Енциклопедія. — Київ, 2010
  4. а б Грушевський М. Історія України-Руси. Том IХ. — Нью-Йорк, 1957
  5. Коваленко С., Пугач Ол. Опис козацької України 1649-го року: довідник. — Київ, 2004