Знищення Мі-26 у Чечні 19 серпня 2002 року
| Знищення Мі-26 у Чечні 19 серпня 2002 року | |
|---|---|
.jpg) | |
| Загальні відомості | |
| Дата | 19 серпня 2002 року |
| Характер | Аварійна посадка через загоряння двигунів внаслідок ураження ракетою правого двигуна |
| Причина | бойове пошкодження, спричинене вогнем ПЗРК |
| Повітряне судно | |
| Модель | Мі-26 |
| |
Знищення Мі-26 в Чечні 19 серпня 2002 — найбільша авіакатастрофа в історії російських збройних сил. Сталася через враження військово-транспортного вертольота Мі-26 ракетою із переносного зенітного ракетного комплексу «Ігла». Додатковою причиною, яка збільшила кількість загиблих, став збіг обставин: надмірна перевантаженість гелікоптера та падіння його на мінне поле. Є однією з найбільших авіакатастроф в історії Росії[1].
19 серпня приблизно о 16:10 за московським часом гелікоптер Мі-26, що належить армійській авіації Сухопутних військ, вилетів з аеродрому Моздок і взяв курс на базу в Ханкалі . На борту знаходилися військовослужбовці, які поверталися до місця служби після відпустки, а також контрактники та солдати термінової служби, які летіли до Чечні на заміну товаришам по службі. Через нельотну погоду в попередні дні в Моздоку зібралася досить велика кількість військовослужбовців, які чекають вильоту до Чечні. З цієї причини гелікоптер був сильно перевантажений.
О 16:54 Мі-26 був за кілька кілометрів від аеродрому Ханкали і робив маневри, заходячи на посадку. У цей час командир екіпажу майор Алєґ Батанов передав на землю, що почув вибух в районі правого двигуна та отримав попередження бортових систем про виникнення пожежі. Побоюючись, що вогонь перекинеться другий основний двигун, Батанов терміново почав знижуватися.
Під час аварійної посадки Мі-26 жорстко вдарився хвостом об землю. Військовослужбовці, які знаходилися біля дверей, встигли вискочити з вертольота, що горів, деякі з військовослужбовців змогли вибратися через бічні і задні ілюмінатори. Екіпаж також безпечно евакуювався — він був у кабіні, яка практично не постраждала від удару. Однак за вдалим збігом посадку було здійснено прямо на мінне поле, що захищало базу в Ханкалі від атак сил оборони Ічкерії. З цієї причини гасіння палаючого вертольота було неможливе, а евакуація поранених — утруднена. Після того, як сапери проробили в мінному полі кілька проходів, гасити було вже нічого.
Внаслідок падіння вертольота, пожежі та підривів на мінах загинуло 127 осіб. 117 загинуло на місці і ще 10 померли згодом у шпиталях. 20 серпня президент Росії Володимир Путін оголосив 22 серпня днем жалоби в Росії.
Слідство встановило, що основною причиною авіакатастрофи є ураження гелікоптера ракетою з ПЗРК «Игла», а причиною великої кількості жертв стало двократне перевантаження гелікоптера, тому пілотам було важко здійснити безпечну аварійну посадку.
З матеріалів судового слідства, протоколів допитів, показань та долученого до справи відеозапису катастрофи випливає, що атаку скоїло п'ять оборонців. 19 серпня 2002 року вони прибули до 6-го мікрорайону Грозного, розташованого неподалік бази «Ханкала». Там у напівзруйнованому двоповерховому будинку, що на вулиці Тухачевського, вони обладнали позицію для ведення вогню. Завдання було вразити будь-який гелікоптер, маршрут якого з Моздока пролягав через 6-й мікрорайон. О 16:54 над Ханкалою з'явився гелікоптер Мі-26, який летів на базу в Ханкалі. У напрямку вертольота було здійснено пуск ракети з ПЗРК «Іґла». За п'ять секунд ракета на висоті 180—200 метрів вразила правий двигун вертольота.
29 квітня 2004 року Ростовський обласний суд визнав Доку Джантемірова винним у тероризмі та вбивстві та засудив до довічного ув'язнення з відбуванням покарання в колонії особливого режиму. За версією слідства, сам Джантеміров за гелікоптером не стріляв, проте він підготував зенітний ракетний комплекс «Іґла», передав його стрільцю, віддав команду на вогонь, вигукнувши по-чеченськи «Пуск!», а потім зняв загибель вертольота на відеокамеру[2].
3 вересня 2008 року Верховний суд Чеченської республіки повторно засудив до довічного ув'язнення Султана Мацієва, Шамсутдіна Салаватова та Вісхана Хабібулаєва. У липні 2005 року засуджені Салаватов, Мацієв і Джантемірів отримали довічний ув'язнення, а Хабібулаєв — 13 років колонії. Як було встановлено, Мацієв у лютому 2000 року вирішив створити власний загін, куди увійшли Салават і Хабібула[3]. Фінансово підтримував їх Басаєв, який у 2001 році виділив кошти на закупівлю переносних зенітно-ракетних комплексів та відрядив до загону Джантемірова (який, за версією слідства, пройшов спецпідготовку в одному з таборів терористів). Наприкінці 2001 року їм вдалося купити в Грузії та таємно перевезти до Чечні вісім ПЗРК «Іґла». З них були збиті три вертольоти Мі-8, а також Мі-26 під Ханкалою[4].
Причиною великої кількості жертв стало грубе порушення правил польотів через майже двократне перевантаження. У технічних документах на вертоліт Мі-26 записано, що він може за умови повної заправки перевозити 82 особи, або вантаж вагою 20 тон[5]. Загалом на борту Мі-26 перебувало майже 150 людей. Це сталося як через нельотну погоду (і, як наслідок, велику кількість військовослужбовців, які чекають у Моздоку відправки до Чечні), так і через хронічний брак військово-транспортних вертольотів. Через це порушувався наказ міністра оборони № 225 від 1997 року, який забороняв перевезення особового складу на вертольотах Мі-26, Мі-6 та Мі-14.
7 вересня 2002 року міністр оборони Росії Сергій Іванов публічно оголосив наказ № 059, в якому догану було оголошено заступнику міністра оборони Миколі Кормільцеву[ru], командувачу військ Північно-Кавказького військового округу Ґєннадію Трошеву, першому заступнику головкому Сухопутних військ Алєксандру Морозову. Попереджено про неповну службову відповідність першого заступника командувача військ Північнокавказького військового округу Володимира Булгакова[ru], виконуючого обов'язки командувача угрупуванням військ у Чечні Сергія Макарова[ru]. Ще ряд високопоставлених військових отримали різноманітні службові стягнення, а командувач армійської авіації Віталій Павлов[ru] представлений до звільнення з військової служби[6].
- У Чечні проводиться розслідування причин катастрофи вертольота Мі-26 // Перший канал, 19 серпня 2002 року.
- Навколо катастрофи вертольота Мі-26 залишається багато неясного // Перший канал, 20 серпня 2002 року.
- Військовій прокуратурі відоме коло підозрюваних в обстрілі вертольота Мі-26 та замовник цього теракту // Перший канал, 30 серпня 2002.
- В Інгушетії затримано бойовика, який брав участь в обстрілі вертольота Мі-26 у серпні 2002 року // Перший канал, 1 березня 2005.
- ↑ Nick Paton Walsh (20 квітня 2004). Chechen gets life for killing 127 Russian soldiers (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 23 березня 2016.
- ↑ Дадашева Диана Ростовский областной суд вынес приговор террористу Доку Джантемирову, участвовавшему в обстреле вертолета Ми-26 [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] // «Коммерсантъ» — № 79 (2918), 30 апреля 2004 ; (видео) [Архівовано 2014-07-06 у Wayback Machine.]
- ↑ Суд оценил меткость «ичкерийского ПВО» [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] // «Коммерсантъ» — № 158 (3975), 04.09.2008
- ↑ «Чеченская ПВО» сложила оружие // «Коммерсантъ» — № 215 (3299), 16.11.2005
- ↑ Сергей Иванов передал слова нашего президента. Гибель Ми-26 — это второй «Курск»… Независимая газета, 09.09.2002
- ↑ Ми-26 сбит российской ракетой. Генералы наказаны. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 27 березня 2010.