Перейти до вмісту

Катерина Шубич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Катерина Хорватська)
Катерина Шубич
Народилася14 століття Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла1358 Редагувати інформацію у Вікіданих
Бжеґ, Республіка Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоМладен II Шубич Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зБолеслав ІІІ Редагувати інформацію у Вікіданих

Катерина Шубич (Катарина Хорватська) (хорв. Катарина Шубић, пол. Katarzyną Šubić; ? — 5 березня 1358) — хорватська шляхтанка з династії Шубичів, друга дружина князя Легниці і Бжега Болеслава III Марнотратника (23 вересня 1291 — 21 квітня 1352), княгиня Бжегська з 1352 року.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Катерина була дочкою бана Хорватії Младена II Шубича та Олени Неманич, дочки короля Сербії Стефана Уроша III.

Катерина вийшла заміж за Болеслава III Марнотратника, князя Леґницького і Бреґського, в 1326, через чотири роки після смерті його першої дружини Маркети Чеської. Шлюб, який тривав майже двадцять шість років, був бездітним.

У 1342 Болеслав відмовився від Леґницького князівства на користь своїх синів Вацлава і Людвіка і пішов разом з Катериною в Бреґ, де вони залишалися до смерті Болеслава через десять років, 21 квітня 1352 року.

У своєму заповіті Болеслав III залишив князівство Бжезьке Катерині як удовиний наділ. Це був другий документально підтверджений випадок, коли польський князь з династії Пястів заповідав князівство своїй вдові як суверенній правительці: першою була Соломія фон Берґ, яка отримала в 1138 за заповітом свого чоловіка Болеслава III Кривоустого Ленчицю в довічного володіння. Вдовиний наділ залишався за спадкоємицею до кінця її життя і міг був загублений лише у двох випадках: якщо вона знову вийде заміж або стане черницею.

Катерина правила у Бреґзькому князівстві протягом шести років до своєї смерті у 1358 році, після чого Бреґ перейшов до її пасинків: Вацлава I Леґницького та Людвіка I Бреґського.

Родовід

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Europäische Stammtafeln Vittorio Klostermann, Gmbh, Francfort-sur-le-Main, 2004 ISBN 3465032926, Die Herzoge von Schlesien, in Liegnitz 1352—1596, und in Brieg 1532—1586 des Stammes der Piasten Volume III Tafel 10 et Die Herzoge von Liegnitz, Brieg und Wohlau 1586—1675 des Stammes der Piasten Tafel 11.
  • Peter Truhart, Regents of Nations, K. G Saur Münich, 19841988 ISBN 359810491X, Art. " Brieg (Pol. Brzeg) ", P. 2448.