Перейти до вмісту

Квінт Сервілій Агала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Квінт Сервілій Агала
лат. Q.Servilius Q.f.Q.n. Ahala Редагувати інформацію у Вікіданих
Народивсяне пізніше 365 до н. е.
Стародавній Рим
Померне раніше 342 до н. е.
невідомо
КраїнаСтародавній Рим Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдавньоримський політик, давньоримський військовий
Суспільний станпатрицій[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададиктатор[2] Редагувати інформацію у Вікіданих, начальник кінноти Редагувати інформацію у Вікіданих, давньоримський сенатор[d][3] Редагувати інформацію у Вікіданих, консул[3] Редагувати інформацію у Вікіданих, консул Редагувати інформацію у Вікіданих і консул[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
РідServilii Ahalaed Редагувати інформацію у Вікіданих
Батьконевідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
Матиневідомо Редагувати інформацію у Вікіданих

Квінт Сервілій Агала (IV ст. до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Сервіліїв. Син Квінта Сервілія Агали.

У 365 році до н. е. його було обрано консулом разом з Луцієм Генуцієм Авентіненсом. На цій посаді займався боротьбою з моровицею, що вирувала у Римі. У 362 році до н. е. його було вдруге обрано консулом, знову разом з Луцієм Генуцієм Авентінесом. Того року Рим воював з герніками. В одній з битв загинув колега Сервілія — Генуцій. У цих обставинах повноту влади передано Квінту Агалі для призначення диктатора. Ним став Аппій Клавдій Красс Інрегілленс.

У 360 році до н. е. Квінта Сервілія Агалу призначають диктатором для боротьби з галлами та герніками. У цьому ж році він завдав поразки галльському війську біля Коллінських воріт. У 355 році до н. е. призначений інтеррексом для обрання консулів. Ними стали Марк Валерій Публікола та Гай Сульпіцій Петік.

У 351 році до н. е. призначений начальником кінноти при диктаторі Марку Фабії Амбусті. У 342 році його в третій раз було обрано консулом, цього разу разом з Гаєм Марцієм Рутілом. Воював проти самнитів у Кампанії.

Про подальшу долю Квінта Сервілія Агали згадок немає.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Тит Лівій, Ab urbe condita, VII 1, 7. (лат.)
  1. Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. Любкер Ф. Servilii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1243–1244.
  3. а б в Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3