Кондрашевський Віталій Олександрович
| Віталій Кондрашевський Кондрашевський Віталій Олександрович | |
|---|---|
 Сержант | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 14 березня 1987 Куземин, Сумська область |
| Смерть | 26 лютого 2022 (34 роки) Охтирка, Сумська область |
| Національність | українець |
| Військова служба | |
| Приналежність |  Україна |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська |
| Рід військ |  Інженерні війська |
| Формування | |
| Війни / битви | російсько-українська війна |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Віталій Олександрович Кондрашевський (1987—2022) — сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
Народився 14 березня 1987 року в селі Куземин Охтирського району Сумської області.
Здобув повну загальну середню освіту в Куземинській загальноосвітній школі, та неповну вищу в Лебединському медичному училищі у 2006 році за кваліфікацією – фельдшер. Відразу після навчання проходив строкову військову службу, потім був переведений на контрактну службу спочатку фельдшером, а потім інструктором прикордонної служби в Сумському прикордонному загоні. У 2008 році у зв’язку зі скороченням штатів був звільнений в запас.
В 2015 році був призваний по мобілізації, по розподілу потрапив до 15-го батальйону територіальної оборони Сумської області, там згодом і уклав контракт. Знаходився на посадах – санітара, санітарного інструктора, потім старшого бойового медика. Батальйон постійно здійснював бойові завдання в зоні АТО та ООС, Віталій врятував не одне життя своїм побратимам на лінії зіткнення, під обстрілами виконував свій обов’язок медика, виконував бойові задачі командування в локаціях – Авдіївки, Піски, Оріхове.
За час проходження служби в батальйоні отримав відзнаку Президента України “За участь в АТО”, та почесний нагрудний знак “За взірцевість у військовій службі” ІІІ ст.. У 2019 році у зв'язку з закінченням строку контракту був звільнений з лав Збройних Сил України, та довго знаходитися в спокійному цивільному житті не зміг, вже через два місяці пройшов навчання і фахову підготовку та вступив на службу до 91-го полку оперативного забезпечення. Був на посаді – командира відділення вогнеметного взводу батальйону радіаційного, хімічного, біологічного захисту. Постійно удосконалював свої знання на службі, мав перспективні плани та цілі по службі, був справедливим та авторитетним командиром.
Військову службу проходив у 91 окремому Охтирському полку підтримки.
Загинув 26 лютого 2022 в районі міста Охтирка.
- Орден «За мужність» III ступеня[1].
- Почесний громадянин міста-героя Охтирки.
- ↑ Указ Президента України №471/2022 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 6 липня 2022. Архів оригіналу за 9 листопада 2024. Процитовано 5 лютого 2025.