Координати: 53°54′01″ пн. ш. 27°33′58″ сх. д. / 53.90031° пн. ш. 27.56614° сх. д. / 53.90031; 27.56614
Очікує на перевірку

Конституційний суд Республіки Білорусь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Конституційний суд Білорусі)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Конституційний суд Республіки Білорусь
Дата створення / заснування 1994
Зображення
Президент Pyotr Miklashevichd
Країна  Білорусь
Мапа
Офіційний сайт
CMNS: Конституційний суд Республіки Білорусь у Вікісховищі

53°54′01″ пн. ш. 27°33′58″ сх. д. / 53.90031° пн. ш. 27.56614° сх. д. / 53.90031; 27.56614

Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
Білорусі
Категорія КатегоріяІнші країни

Конституці́йний суд Респу́бліки Білору́сь (біл. Канстытуцыйны Суд Рэспублікі Беларусь) — орган конституційної юрисдикції Республіки Білорусь; уповноважений здійснювати контроль за конституційністю нормативних актів у державі. Заснований 1994 року[1].

Правову основу статусу та діяльності Конституційного суду Республіки Білорусь становлять Конституція Республіки Білорусь (стаття 116), Кодекс Республіки Білорусь Про судоустрій і статус суддів, Закон РБ «Про конституційний суд Республіки Білорусь», Регламент Конституційного Суду Республіки Білорусь.

Складається з 12 суддів. Формується з висококваліфікованих спеціалістів у сфері права Президентом Республіки Білорусь (6 суддів) та Радою Республіки (тобто палатою територіального представництва парламенту Республіки Білорусь – 6 суддів). Голова Конституційного Суду Республіки Білорусь призначається Президентом Республіки Білорусь за згодою Ради Республіки. Строк повноважень членів Конституційного суду Республіки Білорусь — 11 років, їх граничний вік — 70 років.

Голова Конституційного суду Республіки Білорусь — Міклашевич Петро Петрович (з лютого 2008 р.) [2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Сайт Конституційного суду Республіки Білорусь. kc.gov.by (рос.). Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 18 грудня 2013.
  2. Сайт Конституційного суду Республіки Білорусь. kc.gov.by. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 17 грудня 2013.

Джерела

[ред. | ред. код]