Копіювання сутр
Копіювання сутр — практика переписування вручну буддійських сутр, яка була поширена в східній Азії.
В буддизмі копіювання сутр вважають одним із різновидів благодіяння (пунья)[1][2]. До шанобливих діянь належать також запам'ятовування сутр та читання їх напам'ять[2]. З точки зору буддизму, зусилля, які йдуть щоб скопіювати сутри, показують благочестивість людини[1], готовність присвячувати себе цій справі повністю, оскільки ця діяльність містить в собі: релігійне служіння, літературу та каліграфію[3]. В давні часи поширеними були пожертви ченцям, які копіювали та могли цитувати сутри напам'ять і такий вид меценатства ставав сімейною справою[2].
Практика копіювання сутр походить з Китаю[3]. Звідти в третьому столітті вона поширилась на Корею[3]. Копіювання сутр набуло надзвичайної популярності в Японському суспільстві періоду Нара (710–794)[4]. В Японії існує велика кількість пагорбів сутр — археологічних пам'яток на тих місцях, де закопували в землю тексти зі скопійованими сутрами.
- ↑ а б Atkinson, Alan G. (1994). Catalogue, with introduction to Buddhism and Buddhist subjects in Chinese art. Latter days of the law: images of Chinese Buddhism, 850-1850. Lawrence, Kansas: Spencer Museum of Art, University of Kansas. с. 294. ISBN 9780824816629.
- ↑ а б в Levering, Miriam (1989). Scripture and its Reception: A Buddhist Case. Rethinking scripture: Essays from a comparative perspective. Albany: State University of New York Press. с. 73–74. ISBN 9780887066139.
- ↑ а б в Stevens, John (1981). Sacred calligraphy of the East. Boulder, Colo., London: Shambhala. с. 101—102. ISBN 9780394748320.
- ↑ Sansom, G.B. (1978). Japan: A Short Cultural History. Stanford, California: Stanford University Press. с. 141. ISBN 0804709548.