Користувач:Watch Dog/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Користувач:WikiPuppy1/Чернетка)
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Українська редакція «Радіо Свобода»

[ред. | ред. код]

Українська редакція RFE/RL — одна із мовних служб Радіо Свобода (англ. «Radio Free Europe/Radio Liberty»), що має у штаті близько сотні співробітників в офісах у Празі (Чехів) та Києві. Одне з основних джерел альтернативноі інформації про події в Радянському союзі за часів холодної війни. Готує радіо- та телевізійні програми (найпопулярнішими з яких є "Схеми: корупція в деталях", "Донбас. Реалії" та "Крим. Реалії") і публікує інформацію, тексти, ексклюзивні інтерв'ю, а також роздруківки сюжетів власних телепрограм на сайті української редакції (www.radiosvoboda.org)

Історія створення

Робота українського відділу Радіо Свобода (тоді ще "Радіо Визволення") розпочалася у квітні 1954 року. Тоді в редакції працювали лише три редактори й одна стенотипістка[1]. 16 серпня 1954 року перший ефір розпочався словами "Брати і сестри! Українці! Ми живемо за кордоном, та наші серця й думки завжди з вами. Жодна «залізна завіса» не розділить нас і не стане на перешкоді"[2]. У 1954 році склад української редакції було сформовано шляхом запрошення діячів української еміграції з різних країн світу - Миколи Ковальського (він очолив редакцію) - із Франції, Миколи Степаненка (він став заступником керівника редакції) - зі Сполучених штатів, Михайла Добрянського - з Великої Британії, Юрія Тарковича та Андрій Ромашка - з Німеччини[3]. Тодішній президент радіостанції Гоуленд Сарджент наполягав, що співробітники редакцій повинні максимально професійно працювати з інформацією і станція мала бути авторитетним і достовірним джерелом інформації, а не засобом для антирадянської пропаганди[3]. .

Українська редакція готувала щоденні 20-хвилинні випуски, які повторювалися 36 разів на добу, а двічі на тиждень в ефір виходили годинні програми. Передачі починалися і закінчувалися виконанням українського гімну - пісні "Ще не вмерла Україна"[4]. Серед пріоритетних тем була розповідь про Голодомор - який згадували як акцію, навмисно сплановану саме проти українців.

Протягом перших двох десятиліть діяльності, роботу Радіо Свобода контролювало Центральне розвідувальне управління США (ЦРУ) - що стало приводом для критики радянської преси[5]. Але співробітники того часу згадують у мемуарах, що вплив ЦРУ на редакційну політику був мало відчутним[6]. Формально зв’язки радіостанції з ЦРУ тривали до 1973 року.

Заглушування передач Радіо Свобода тривало від дня першого ефіру у 1953 році аж до відмови Радянського Союзу від такої практики наприкінці 80-х[7]. За даними звітів ЦРУ США, наприкінці 60-х років щорічні витрати СРСР на глушіння і пов’язані з ним операції сягали 150 мільйонів доларів[8]. Президент СРСР Михайло Горбачов заявив про відмову від створення радіоперешкод 7 грудня 1988 року під час засідання сесії Генасамблеї ООН[9]. Наказ міністра зв’язку СРСР про припинення глушіння іноземних радіостанцій, що мовлять на Радянський Союз, було підписано 19 грудня 1988 року[10].

До цього часу українська редакція Радіо Свобода не мала власних кореспондентів в Україні і отримувала інформацію або від безпосередніх учасників подій, адо від правозахисників. У 1989 році було уперше залучено українських громадян (зокрема Сергія Набоку) і було створене перше кореспондентське бюро у Києві - на приватній квартирі, звідки телефоном передавалися новини до редакції[11]. Офіційний Київський кореспондентський пункт Радіо Свобода відкрили 3 червня 1992 року.

Телевізійні проекти української редакції

  • Схеми:корупція в деталях. Спільний проект з телеканалом "UA:Перший", дебютний випуск програми вийшов в ефір 17 липня 2014 року.
  • Донбас. Реалії. Спільний проект з українським телеканалом "112" (із початку 2017 року), а зараз із телеканалом «Настоящее Время» (із серпня 2017 року).
  • Крим. Реалії. Спільний проект з українським телеканалом "24" (з літа 2014 року), а зараз із телеканалом «Настоящее Время» (із початку 2017 року).


  1. ↑ “30 хвилин у різних вимірах”: Передача, присвячена 50-тиліттю української редакції “Радіо “Свобода”. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 30 листопада 2019.
  2. ↑ Український голос з-за «залізної завіси». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 30 листопада 2019.
  3. ↑ а б Ремовська, Олена (2014). Говорить Радіо Свобода. Історія української редакції (PDF) (українська) . Київ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія". с. 13—14. ISBN 978-966-518-657-1.
  4. ↑ «Коли настане вирішальна година…». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 30 листопада 2019.
  5. ↑ Шпигунство, фейки, провокації і ЦРУ: як КДБ намагався скомпрометувати Радіо Свобода. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 30 листопада 2019.
  6. ↑ Ремовська, Олена (2014). Говорить Радіо Свобода. Історія української редакції (PDF) (українська) . Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія». с. 20. ISBN ISBN 978-966-518-657-1.. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
  7. ↑ Опір «злісному наклепу на радянську дійсність»: як глушили Радіо Свобода. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 30 листопада 2019.
  8. ↑ Memorandum From the President’s Assistant for National Security Affairs (Kissinger) to President Nixon. https://history.state.gov (англійська) . 06.04.1969. Процитовано 30.11.2019.
  9. ↑ Выступление Генерального секретаря ЦК КПСС М. С. Горбачева на 43-й сессии Генеральной Ассамблеи ООН (7 декабря 1988). Новости ООН (рос.). 1 лютого 2013. Процитовано 30 листопада 2019.
  10. ↑ Би-би-си, Артем Кречетников; Москва. Вой холодной войны. BBC News Русская служба (рос.). Процитовано 30 листопада 2019.
  11. ↑ “30 хвилин у різних вимірах”: Передача, присвячена 50-тиліттю української редакції “Радіо “Свобода”. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 30 листопада 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Watch_Dog/Чернетка&oldid=27334615