Перейти до вмісту

Корнель Макушинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Корнелій Макушинський)
Корнель Макушинський
пол. Kornel Makuszyński
Народився8 січня 1884(1884-01-08)
м. Стрий
Помер31 липня 1953(1953-07-31) (69 років)
м. Закопане, Польща
ПохованняЦвинтар заслужених на Пенксовому Бжизку (Закопане)d Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоПольща Польща
Діяльністьпоет, письменник, театральний критик, журналіст
Сфера роботилітература Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materфілологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівпольська
Напрямоквірші, дитяча література
Magnum opusQ11830020? Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоПольська академія літератури Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
Премії
CMNS: Корнель Макушинський у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Корнель Макушинський (іноді Корнелій Макушинський[1]; пол. Kornel Makuszyński, 8 січня 1884, Стрий, нині Львівська область, Україна — 31 липня 1953, Закопане Польща) — польський прозаїк, поет, фейлетоніст, театральний критик, член Польської академії літератури. Відзначений Золотим Академічний лавром (1935).

Життєпис

[ред. | ред. код]
Посмертна маска Корнеля Макушинського
Могила Корнелія Макушинського на Цвинтарі Достойних у Закопаному
Пам'ятник Корнелію Макушинському в Закопаному

Корнель Макушинський народився 8 січня 1884 року у Стрию в родині Юлії з Огоновських та Едварда Макушинського, полковника австрійського війська.

Відвідував IV гімназію імені Яна Длуґоша у Львові. Винаймав скромну квартиру у львівського асенізатора і гицля Зіґля на Клепарові. У 14 років почав писати вірші. Перші їхні публікації з'явились у львівському часописі «Слово польське», коли письменникові було лише 16. У 1904 році став членом редакції цієї газети, займаючись театральними рецензіями.

Закінчив факультет польської літератури і романських мов Львівського університету імені Яна Казимира, пізніше навчався в Сорбонні у Парижі, де вивчав французьку літературу. Подорожував Італією в компанії майбутніх польських літераторів Леопольда Стаффа, Яна Каспровича, Владислава Оркана. В середині 1915 року, так само як і тисячі мешканців Львова був евакуйований вглиб Російської імперії. Зовсім випадково затримався у Києві, де мешкала чисельна польська громада. Залишився там головою місцевого Союзу польських письменників і журналістів, а також літературним керівником київського Польського театру.

Диплом про присудження Золотого Академічного лавра Корнелю Макушинському 5 листопада 1935 року

До Польщі повернувся після закінчення війни, у 1918 році, спочатку на декілька місяців до Львова, потім до Варшави. Мешкав там до 1944 року. За свою творчість отримав членство Польської академії літератури. 5 листопада 1935 року відзначений Золотим Академічним лавром за «видатну літературну творчість»[2]. Почесний громадянин м. Закопане (проживав у ньому з 1945 р.).

Книжки Макушинського знайшли велику популярність серед молоді завдяки знанням дитячої психіки, вмілому конструюванню оповідання. Оптимізм, шляхетні моральні постави, віра в людську доброту, співчуття скривдженим — виховні якості його творів.

Помер Корнель Макушинський 31 липня 1953 року, похований на Цвинтарі Достойних у місті Закопане. Його твори для дітей і молоді, перекладені багатьма мовами світу, друкуються і в Україні, у Львові.

У притворі стрийського костелу Різдва Богородиці Карпатським товариством була встановлена пам'ятна таблиця Корнелю Макушинському.

Творчість

[ред. | ред. код]
Пам'ятник персонажу казок К. Макушинського — Козлику Матолку в Пацануві (Польща)
  • 1908 Połów Gwiazd перша видана казка
  • 1910 W kalejdoskopie
  • 1910 Romantyczne historie
  • 1910 Rzeczy wesołe
  • 1911 Zabawa w szczęście
  • 1912 Szewc Kopytko i kaczor Kwak(«Швець Копитко і качур Квак»)
  • 1913 Awantury arabskie
  • 1914 Straszliwe przygody
  • 1915 Perły i wieprze
  • 1916 Bardzo dziwne bajki (Bajka o królewnie Marysi, o czarnym łabędziu i o lodowej górze, Szewc Kopytko i kaczor Kwak, O tym jak krawiec Niteczka został królem, Dzielny Janek i jego pies)
  • 1917 Po mlecznej drodze
  • 1919 Piosenki żołnierskie
  • 1919 Słońce w herbie
  • 1925 Bezgrzeszne lata
  • 1928 O dwóch takich, co ukradli księżyc(«Про тих двох, що вкрали місяць») — на його основі знятий фільм і анімаційний серіал
  • 1929 Listy zebrane
  • 1930 Przyjaciel wesołego diabła(«Товариш веселого диявола») — на основі цієї казки знято два фільми і серіал
  • 1932 Panna z mokrą głową(«Панна з мокрою головою») — на основі цієї казки було знято фільм і телевізійний серіал
  • 1933 Skrzydlaty chłopiec
  • 1933 Mały chłopiec
  • 1934 Uśmiech Lwowa
  • 1935 Wyprawa pod psem
  • 1935 Wielka brama
  • 1936 Złamany miecz
  • 1937 Awantura o Basię — на основі цієї казки знято два фільми і серіал
  • 1937 Nowe bajki tego roku
  • 1937 Szatan z siódmej klasy — на основі цієї казки знято два фільми і серіал
  • 1939 Za króla Piasta Polska wyrasta
  • 1939 Kartki z kalendarza
  • 1946 List z tamtego świata
  • 1957 Szaleństwa panny Ewy(«Шаленства панни Єви») — роман написаний в 1940, на його основі знято фільм та телевізійний серіал
  • Ballada o św. Jerzym
  • Człowiek znaleziony nocą
  • Dusze z papieru
  • Dziewięć kochanek kawalera Dorna
  • Król Azis
  • Moje listy
  • Narodziny serca
  • O duchach, diabłach i kobietach
  • Orlice
  • Pieśń o Ojczyźnie
  • Radosne i smutne
  • Romantyczne i dziwne powieści
  • Śmieszni ludzie
  • Wycinanki
  • Ze środy na piątek
  • Żywot Pani
  • Fatalna szpilka
  • Legenda o św. Jerzym
  • Liryki
  • Listy zakopiańskie
  • Listy ze Lwowa
  • O tym, jak krawiec Niteczka został królem
  • Poezje
  • Poezje wybrane
  • Smętne ballady
  • Śpiewający diabeł
  • Wesoły zwierzyniec
  • Drugie wakacje Szatana (відсутня книга, видання якої було заплановане на грудень 1939 р.)

Разом із польським письменником, Мар'яном Валентиновичем:

  • 1933 120 przygód Koziołka Matołka(«120 пригод козлика Матолка») (120, тому що книга містила 120 ілюстрацій) Українською мовою переклала казку Макушинського стрийська поетеса — Теодора Савчинська-Латик.
  • 1933 Druga księga przygód Koziołka Matołka
  • 1934 Trzecia księga przygód Koziołka Matołka
  • 1934 Czwarta księga przygód Koziołka Matołka
  • 1935 Awantury i wybryki małej małpki Fiki-Miki(«Пригоди мавпенятка Фікі-Мікі»)
  • 1936 Fiki-Miki dalsze dzieje, ten kto czyta, ten się śmieje
  • 1937 O wawelskim smoku
  • 1938 Wanda leży w naszej ziemi
  • 1938 Na nic płacze, na nic krzyki, koniec przygód Fiki-Miki
  • 1960 Legendy krakowskie (O wawelskim smoku, Wandzie)
  • 1964 Комбіноване видання Awantury i wybryki małej małpki Fiki-Miki
  • 1969 Комбіноване видання Przygody Koziołka Matołka

Переклади українською

[ред. | ред. код]
  • Пан із цапиною борідкою / переклад з польської Ігоря Пізнюка // Кур'єр Кривбасу. — 2016. — № 314—316. — С. 122—142.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Макушинський Корнелій. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 3 січня 2012.
  2. ↑ Zarządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z dnia 5 listopada 1935 r. (PDF). sejm.gov.pl (пол.). Сейм Республіки Польща. Архів (PDF) оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 24 грудня 2020.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Корнель Макушинський


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Корнель_Макушинський&oldid=44246777