Церква новомучеників українського народу (Зборів)
Частина інформації в цій статті застаріла.(квітень 2018) |
Церква новомучеників українського народу | |
---|---|
49°39′50″ пн. ш. 25°08′36″ сх. д. / 49.663833333333° пн. ш. 25.143222222222° сх. д. | |
Тип | церква |
Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України |
Країна | Україна |
Розташування | Зборів |
Церква новомучеників українського народу у Вікісховищі |
Церква Новомучеників українського народу (давніше костел святої Анни) — храм УГКЦ у м. Зборові (Тернопільська область, Україна). Пам'ятка архітектури XVIII ст. місцевого значення, розташована на початку вул. Б. Хмельницького.
Будівля церкви (колишнього костелу св. Анни) розташована на початку вул. Б. Хмельницького — головної в місті.
Храм як римо-католицький костел зведений у 1748—1755 роках коштом інфляндського стольника Александера Седліського — державця села Плісняни.[1] У 1766 році його як костел святої Анни консекрував (освятив) львівський латинський архиєпископ Вацлав Геронім Сераковський.
Свого часу Пінзель або його співпрацівники та учні виготовили бічні вівтарі для костелу[2].
У костелі перебувала ікона Матері Божої з Ісусом на лівій руці, яку король Ян III Собеський неодноразово брав із собою в походи.
Під час ІІ світової війни костел зазнав пошкоджень, у 1945 році його закрили більшовики, а згодом — перебудований під склад і пункт прийому склотари.
У 1992 році храм передали греко-католикам. Під час його реконструкції надбудували вежу, а також спорудили дзвіницю.
- ↑ Zborów 2.) Z., miasteczko, w pow. złoczowskim… — S. 526.
- ↑ Hornung Z. Pinsel (Pinzel), imię nieznane (zm. ok. 1770) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXVI/2, zeszyt 109. — S. 344. (пол.)
- Zborów 2.) Z., miasteczko, w pow. złoczowskim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 525. (пол.) — S. 525—526. (пол.)
- Церква Новомучеників українського народу [Архівовано 4 листопада 2016 у Wayback Machine.].