Коціра Христина Степанівна
| Христина Коціра | |
|---|---|
| Христина Степанівна Коціра | |
| Народилася | 6 серпня 1982 (42 роки) Вікно, Гусятинський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |  Україна |
| Національність | українка |
| Діяльність | журналістка, письменниця |
| Alma mater | Тернопільська академія народного господарства, Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
| У шлюбі з | Богдан Кутєпов |
| Нагороди |  |
| |
Христина Степанівна Коціра (нар. 6 серпня 1982, с. Вікно, Тернопільська область) — українська журналістка, письменниця. Дружина Богдана Кутєпова.
Христина Коціра народилася 6 серпня 1982 року в селі Коцюбинцях, нині Гримайлівської громади Чортківського району Тернопільської области України[1][2].
Навчалася в Коцюбинецькій загальноосвітній школі[3]. Закінчила Тернопільську академію народного господарства(нині - Західноукраїнський наіональний університет), Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка[4].
Працювала журналісткою на телеканалах «ТТБ», «Тоніс», «СТБ». У 2008—2011 роках була редакторкою програми «Факти тижня з Оксаною Соколовою» на ICTV[1][4].
Від 2019 року пише художні твори[5]. У 2022 році видала роман «Яблука Єви»[6], який потрапив до Довгого списку в номінації «Книга року ВВС-2022»[7].
1 лютого 2023 року стала головною редакторкою «Громадського»[8].
Батько Христини, Степан Коціра (нар. 1958) — український господарник, громадський діяч, заслужений працівник сільського господарства України (2007)[9].
У 2018 році Христина Коціра разом з дочкою Ніною стали героями російського телебачення, самі не знаючи про це. Перед тим Христина опублікувала в фейсбуці пост про те, що її дитина не знає, хто така Алла Пугачова. Через добу на Першому каналі в Росії продемонстрували сюжет про батьків-бандерівців, які забороняють дитині співати пісні Алли Пугачової[10].
- лавреатка конкурсу професійної журналістики «Честь професії» в номінації «Найкращий репортаж» (2021, спільно з чоловіком Богданом Кутєповим)[11];
- лавреатка всеукраїнського конкурсу малої прози «Open world» (2019) — за оповідання «Яблука Єви»[5][12][13];
- II премія Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова-2021»[14].
- ↑ а б Василь Солтис (22 серпня 2021). Роман журналістки з Тернопільщини посів друге місце у конкурсі «Коронація слова — 2021». Ternopolis.
- ↑ Христина Коціра: «Якщо ти з другого курсу не пішов працювати, то вважай, що журналіста з тебе не буде…» // Вільне життя плюс. — 2022. — № 58 (29 липня). — С. 3.
- ↑ Віра Олександрович (19 грудня 2019). За «Яблука Єви» журналістка з Тернопільщини отримала 10 тисяч гривень. Терен.
- ↑ а б Марина Баранівська (13 липня 2021). Христина Коціра: «Мені б хотілося, щоб мені не набридло». Детектор медіа.
- ↑ а б У Сумах нагородили переможців Конкурсу малої прози «Open world» 2019. Еллада. 13 січня 2019.
- ↑ Яблука Єви. КСД.
- ↑ Довгі списки Книги року ВВС-2022. BBC News Україна. 29 жовтня 2022.
- ↑ Марина Баранівська (26 січня 2023). З 1 лютого Христина Коціра стане новою головною редакторкою hromadske. Детектор медіа.
- ↑ Токарчук М. Коціра Степан Євгенович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 205. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ На російському телебаченні показали фантастичний сюжет про маму-бандерівку з Тернопільщини (відео). ПроТе. 30 жовтня 2018. Архів оригіналу за 17 травня 2020.
- ↑ Оголошено переможців конкурсу журналістики «Честь Професії-2021». Укрінформ. 26 травня 2021. Архів оригіналу за 26 травня 2021.
- ↑ Журналістка Христина Коціра перемогла в літературному конкурсі. Детектор медіа. 20 грудня 2019. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020.
- ↑ Гордість Степана Коціри // Свобода плюс Тернопільщина. — 2020. — № 1 (10 січня). — С. 11.
- ↑ Роман тележурналістки Христини Коціри «Яблука Єви» посів друге місце літконкурсу «Коронація слова»-2021. Детектор медіа. 21 серпня 2021.
- Христина Коціра [Архівовано 27 травня 2021 у Wayback Machine.] // hromadske.
- Врятувати дитину від інтернату: три успішні історії, які варто масштабувати в Україні [Архівовано 4 березня 2021 у Wayback Machine.] // УП.Життя. — 2020. — 27 жовтня.
- Борітеся — поборете, або Що не так з правами дітей в Україні [Архівовано 7 березня 2021 у Wayback Machine.] // УП.Життя. — 2020. — 1 червня.
- Офіційний сайт ЗУНУ
